Фото від ШІКреветки з імбиром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 800 г хвости тигрових креветок
- 1 зубчик Часник
- 2 ст. л. Оливкова олія
- Рожева гімалайська сіль за смаком
- Імбир мелений, за смаком (або свіжий корінь)
- Білий перець за смаком
- 1 склянка Рожеве вино
- Петрушка за смаком
Кроки
У сковороді розігріти оливкову олію з розчавленим часником і прибрати його, коли підрум'яниться
Додати креветки, влити рожеве вино на сильному вогні і дати алкоголю випаруватися
Приправити сіллю за смаком, додати білий перець і посипати імбиром
Готувати на повільному вогні. Готовність: у найтовщому місці 63 °C.
Подавати, щедро посипавши петрушкою
Креветки з 
імбиром — страва на двадцять хвилин, і вся хитрість у ній в тому, щоб не передержати. Аргентинські креветки (ті, що продають хвостиками, вже без голови) готуються швидко й невдячно — передержиш хвилину зайву, і м'ясо з ніжного стане гумовим. Так що це рецепт не про складність, а про те, щоб вчасно зупинитися.
Часник тут не для смаку часнику — він ароматизує 
олію, і потім його прибирають, бо підгорілий часник дає гіркоту, а не смак. Вино випаровується не заради вина, а заради того, що залишається: алкоголь іде, а кислотність і солодкість лишаються в сковороді і обволікають креветки.
Вийде, якщо креветки свіжі (або правильно розморожені — повільно, в холодильнику, а не під гарячою водою) і якщо ви не боїтеся зняти сковороду з вогню на секунду раніше, ніж здається правильним. Не вийде — якщо тримати на вогні "про всяк випадок", думаючи, що зайва хвилина нічого не змінить. Змінить.
Олія — оливкова, бо тут потрібен саме її смак, вона не фонова, а частина соусу разом з вином. Якщо олії без запаху — страва стане простішою, не поганою, просто іншою. Критерій простий: будь-яка олія, яка сама по собі смачна, тут доречна, нейтральна — ні.
Часник — один зубчик, розчавлений, щоб швидко віддав аромат і так само швидко його можна було вийняти. Дехто каже — чим довше тримати часник, тим ароматніше. Ні, бо після певної межі він просто горить і гіркне, а олія потім несе цю гіркоту по всій сковороді, і її вже нічим не виправиш.
Рожеве вино тут не для градуса — градус якраз має зникнути. Воно дає кислотність, яка розкриває солодкість креветок, і трохи цукру, який карамелізується на сильному вогні. Немає рожевого — беріть сухе біле, принцип той самий: кисле вино, що википає, а не солодкий лікер.
Імбир — мелений простіше, корінь ароматніше, свіжий дає різкішу, живішу нотку, бо в молотому з часом аромат вивітрюється. Білий 
перець обраний не випадково — він гостріший за чорний і не лишає темних цяточок на світлому м'ясі, це більше про вигляд страви, ніж про принципову різницю в смаку.
Сіль — наприкінці, а не на початку, бо креветки й так віддають багато своєї солоної морської вологи, і якщо посолити зарано, легко пересолити вже на стадії википання вина. 
Петрушка в кінці — не прикраса для фото, а свіжість, яка пробиває трохи масну, насичену основу соусу. Якщо готовність перевіряти на око — креветка стає 
рожево-непрозорою і трохи скручується в кільце; далі вона ще гарнішає, а смак уже падає.
Ще від Tomás Ferreira
·