Фото від ШІСпагеті з соусом з тунця та болгарського перцю
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Макарони
- 1 од. Цибуля
- 150 г Тунець
- 1 од. Болгарський перець
- Сіль за смаком
- Білий перець за смаком
- 2 ст. л. Оливкова олія
- 1 ст. л. Петрушка подрібнена
- 200 г Томатна пасата
Кроки
У сковороді обсмажити цибулю на оливковій олії.
Додати нарізаний шматочками болгарський перець і підсмажити, залишаючи його хрустким.
Влити томатну пасату і тушкувати на слабкому вогні.
10 хвДодати сіль за смаком, покласти подрібненого тунця, змолоти білий перець і прогріти соус.
Одночасно відварити спагеті у підсоленій киплячій воді до стану аль денте.
Злити воду, заправити пасту приготованим соусом і посипати подрібненою петрушкою.
Це 
паста на двадцять хвилин, коли в холодильнику майже нічого немає, крім банки 
тунця і одного 
перця. Соус тут не варять годинами — він і не повинен, томатна паста з тунцем не терпить довгого вогню, інакше риба стає гумовою, а не ніжною. Головне — не переплутати послідовність: перець має залишитись хрустким, а не перетворитися на кашу, і це питання не часу, а того, коли ви його виймете зі сковороди на око.
Вийде чи ні — залежить від одного: чи встигнете ви зварити спагеті паралельно з соусом, а не після нього. Паста не чекає, вона старіє за хвилину-дві після зливання води. Якщо соус готовий, а спагеті ще кипить — нічого страшного, соус почекає на вимкненій плиті. Якщо навпаки — спагеті злипнуться, поки ви доробляєте соус.
Дехто каже — тунець із соусом треба довго тушкувати, щоб "розкрився смак". Ні, бо тунець в 
олії вже готовий, його не варять, а прогрівають, інакше він просто розпадеться на волокна й віддасть всю вологу в соус, і замість шматочків риби у вас буде рибний пил.
Цибуля йде першою не з традиції, а з фізики: обсмажена на олії, вона віддає солодкість, яку сира цибуля ховає в собі. Золотиста, прозора — ось і орієнтир, а не хвилини на таймері. Перетримаєте — піде гіркота від підгорілих країв, і її вже нічим не виправиш.
Болгарський перець кладіть, коли цибуля вже зробила свою справу, і не тримайте його довго: ви хочете, щоб він хрумтів навіть у готовій страві, а не розварився в сіру ганчірку. Колір має залишитись яскравим — це і є ознака, що волокна ще цілі.
Томатна 
пасата — це вже готовий концентрат, тому й тушкувати її довго не треба: десять хвилин тут не догма, а нижня межа, доки соус не загусне настільки, щоб не стікати з ложки водою. Якщо пасати немає, беріть томати у власному соку й пробийте блендером — суть та сама, просто доведеться почекати на пару хвилин довше, поки зайва волога випарується.
Тунець в олії, а не у власному соку — має значення: олія з банки несе смак, і її варто влити в сковороду разом з рибою, а не зливати в раковину. Якщо у вас тунець у воді — нічого страшного, просто додайте ложку олії на сковороду, щоб компенсувати.
Білий перець тут не випадково замість чорного: він м'якший, без того різкого аромату, який би сперечався з рибою. Чорний теж підійде, якщо вдома більше нічого немає, просто кладіть обережніше.
Олія оливкова потрібна тут не заради моди, а тому що страва середземноморська за духом, і будь-яка нейтральна олія без власного запаху впорається не гірше — соняшникова цілком годиться, якщо оливкової немає під рукою. 
Петрушка в кінці — це вже не смак, а свіжість і колір, її можна замінити зеленою цибулею чи взагалі пропустити, страва від цього не розвалиться.
Ще від Matteo Brandt
·