Фото від ШІПолуничний десерт без випікання з молочним кремом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 мл Молоко
- Екстракт ванілі за смаком
- 40 г Кукурудзяний крохмаль
- 50 г Цукор
- 400 мл Вершки
- 70 г Цукрова пудра
- 150 г печиво савоярді
- 400 г Полуниця
- Молоко за смаком
Кроки
Доведіть молоко до кипіння, додавши ванільний ароматизатор
В окремій мисці змішайте цукор із просіяним кукурудзяним крохмалем
Поступово вливайте гаряче молоко, безперервно помішуючи вінчиком
Перелийте масу у каструльку й нагрівайте на слабкому вогні, помішуючи, поки крем не загусне; знімайте з вогню і перемішуйте; при необхідності розбивайте грудочки блендером
Залиште крем охолонути
Збийте вершки з цукровою пудрою міксером до пишної маси, додайте охололий крем і перемішайте
Вистеліть форму для кексу харчовою плівкою
Викладайте шари: крем, печиво, змочене в молоці, крем, полуниця, повторюючи, завершуючи печивом
Щільно закрийте плівкою і поставте в холодильник застигати щонайменше 4 години або на ніч
240 хвПеред подачею перевертайте десерт на тарілку і обережно знімайте плівку
Прикрашайте полуницею, печивом та цукровою пудрою
Це наша версія англійського "трайфлу" чи, якщо чесно, усіх отих десертів-"цеглинок", які роблять у формі для кексу й перевертають на тарілку. Ідея проста й стара: 
печиво, просякнуте рідиною, перетворюється на подобу коржа — м'якого, але такого, що тримає форму, якщо дати йому час. Весь десерт тримається саме на терпінні, а не на кулінарній майстерності.
Вийде чи ні — залежить не від рук, а від годинника. Якщо поставите в холодильник на ніч, а не на мінімальні чотири години, крем встигне віддати зайву вологу печиву, а печиво — набрати достатньо вологи з 
молока, щоб стати м'яким, але не розповзтися в кашу. Витягнете раніше — отримаєте шар, який при розрізанні просто сповзе вбік, бо 
крохмаль у кремі ще не до кінця "схопив" структуру, навіть якщо на вигляд крем густий.
Другий момент, де все або складається, або ні, — заварний крем. Його не можна поспішати на сильному вогні: крохмаль тоді загусне нерівномірно, утворить грудки раніше, ніж встигне прогрітися весь об'єм, і ви отримаєте не крем, а клейстер із грудками, які потім доведеться рятувати блендером. На слабкому вогні крохмаль розкривається поступово, по всій масі одночасно — і крем виходить гладкий сам собою, без рятувальних операцій.
Молоко з ванільним 
ароматизатором — це просто основа для крему, і тут нема про що довго говорити: головне, щоб молоко не підгоріло знизу, поки закипає, інакше присмак гару потім відчується навіть крізь 
вершки.
Кукурудзяний крохмаль із цукром змішуйте до того, як ллєте молоко, — це не забаганка, а захист від грудок. Крохмаль, потрапивши в гарячу рідину сам по собі, миттєво хапається грудочками, бо зовнішній шар частинки заварюється раніше, ніж волога встигає пройти всередину. 
Цукор розводить частинки крохмалю одна від одної, не даючи їм злипнутися в перші секунди контакту з теплом. Якщо кукурудзяного крохмалю немає — підійде будь-який крохмаль, що густіє при нагріванні й дає прозорий, а не борошнистий смак; картопляний спрацює, тільки крему дайте охолонути довше, бо він тримає структуру слабше за кукурудзяний.
Вершки для другого шару крему беріть ті, що реально збиваються в пишну масу, — тобто жирністю не нижче 33%. Дехто вважає, що будь-які вершки з пачки "для збивання" підійдуть. Ні, бо весь фокус у жирі: саме він тримає бульбашки повітря, коли ви женете міксером, а в легких вершках цього жиру просто не вистачає, і маса осяде назад у рідину за кілька хвилин.
Печиво — та деталь, через яку десерт і їдять ложкою, а не ножем. Сухе печиво типу бісквітного чи "савоярді" добре тим, що швидко вбирає молоко і при цьому не розвалюється одразу. Якщо у вас печиво дуже щільне й сухе — тримайте його в молоці довше, якщо розсипчасте — буквально умочіть і одразу викладайте, інакше воно розкисне ще до того, як потрапить у форму.
Полуниця тут не для краси, хоча й для краси теж: кисла волога ягода розбиває суцільну солодкість крему й печива, і без неї десерт був би просто нудно-солодким шаром. Беріть стиглу, але не перестиглу — з перестиглої піде зайвий сік, і він розмочить сусідні шари печива сильніше, ніж треба, зміщуючи весь розрахунок на вологість.
Форма для кексу тут замінює казан чи будь-яку спеціальну посудину — звичайна каструля такого рельєфу не дасть, тож якщо форми немає, підійде будь-яка довга ємність із рівними стінками, аби плівка лягала щільно і при перевертанні десерт вийшов цілим шматком, а не розсипався по тарілці.
Ще від Luca Martelli
·