Фото від ШІСицилійські фравіолі
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Борошно
- 2 од. Яйця
- Гвоздика за бажанням
- щіпка Кориця
- 50 г Цукор
- 50 г Біле вино або вода, або Марсала
- 400 г Рікота
- щіпка Кориця
- 75 г Цукор
- Арахісова олія за смаком, для смаження
- Цукрова пудра за смаком, для оформлення
Кроки
На робочій поверхні насипте борошно гіркою, зробіть у центрі ямку і вбийте яйця, розбийте вилкою, додайте цукор і спеції.
Поступово підливаючи вино, енергійно замішуйте тісто. Сформуйте гладку кульку, обгорніть і дайте відпочити.
30 хвПриготуйте начинку: змішайте рікоту з цукром і корицею до однорідної маси.
Поділіть тісто на 3 частини і розкачайте у прямокутні пласти шириною приблизно 20 см.
Викладіть на тісто невеликі купки начинки з рікоти, залишаючи між ними відстань кілька сантиметрів.
Загорніть верхній край пласта і щільно запечатайте пальцями проміжки між майбутніми равіолі.
За допомогою різака для тіста виріжте півмісяці; обрізки замісіть і дайте їм трохи відпочити.
Ретельно запечатайте краї равіолі, щоб вони не розкрилися під час смаження.
Розігрійте арахісову олію у великій сковороді, смажте фравіолі невеликими партіями до рівномірного підрум'янення.
Викладіть готові фравіолі на папір для вбирання жиру і присипте цукровою пудрою.
Подавайте теплими або за кімнатної температури.
Фравіолі — це сицилійська відповідь на питання, куди подіти 
рікоту, коли її забагато, а холодильника — як завжди — замало. Смажені пиріжки з сиром і 
корицею, це не хитра страва, а проста математика: тісто без розсипчастості, начинка без зайвої вологи, 
олія потрібної температури. Три умови, і все складається.
Вийде чи ні — вирішується на етапі запечатування країв, а не смаження. Якщо шов неохайний, рікота під час смаження почне парити зсередини, тиск розірве тісто по найслабшому місці, і у вас в олії буде не пиріжок, а сирна каша з обгортками з тіста. Тому пальцями по краю треба пройтись так, ніби ви заклеюєте конверт, який боїтеся, що розкриється на пошті.
Дехто каже — равіолі смажать на сильному вогні, щоб швидше. Ні, бо тісто за секунди піде темними плямами, а начинка всередині лишиться холодною і сирою. Олія повинна бути такою, щоб тісто одразу почало бульбашитись по краях і підніматись — тоді й зовні рум'яниться, і зсередини встигає дійти.
Борошно й 
яйця — основа будь-якого домашнього тіста для пасти, але тут до них додають 
вино і 
цукор, і це не примха. Вино дає кислотність, яка трохи розслабляє клейковину — тісто стає податливішим, легше розкачується тонко і не стягується назад, як гумка. Марсала — традиційний сицилійський вибір, бо вона солодка й ароматна, але якщо її нема — беріть будь-яке сухе біле вино або навіть воду: механіка та сама, тільки аромат бідніший.
Цукор у тісті — це не про солодкість фравіолі самих по собі, а про колір при смаженні: цукор карамелізується швидше за крохмаль, і тісто рум'яниться рівномірніше й активніше. Якщо боїтесь пересолодити — зменшуйте сміливо, тісто від цього не постраждає.
Рікота — серце начинки, і тут головне не смак, а вологість. Рікота з магазину буває дуже різною: одна суха й розсипчаста, інша — майже як крем. Якщо у вас волога рікота, відкиньте її на марлю на годину-дві, нехай стече зайва сироватка. Волога начинка — це той самий пар, що розриває шви зсередини, про який я вже казав. Немає рікоти — підійде будь-який м'який некислий сир із щільною, а не рідкою консистенцією: адигейський, навіть процежений домашній сир підійде, якщо він не кришиться водою.
Кориця і 
гвоздика в тісті — данина арабській спадщині сицилійської кухні: острів століттями був перехрестям, і прянощі в солодкій випічці — звідти, не з забаганки. Не бійтеся класти щіпку, а не ложку: тут прянощі — фон, а не соло.
Арахісова олія для смаження обрана не випадково — вона витримує високу температуру без диму і без власного присмаку, який би забив ніжність рікоти. Критерій заміни простий: будь-яка рафінована олія без запаху, що витримує смаження, — соняшникова, кукурудзяна. Нерафіновану чи з яскравим ароматом — не беріть, вона посперечається з начинкою і програє їй обом.
Цукрова 
пудра наприкінці — це не прикраса для фото, а контраст: гаряче хрустке тісто і холодний солодкий пил зверху. Кладіть пудру, коли фравіолі вже трохи охолонуть від найгарячішого жару, інакше вона розтане в пляму замість того, щоб лежати білим снігом.
Ще від Nora Vasquez
·