Фото від ШІТорта Нуа
Інгредієнти

- 250 мл Молоко
- 2 од. Яєчний жовток
- 30 г Цукор
- 20 г Борошно
- 1/2 од. Ванільний стручок
- 4 од. Яйця
- 180 г Цукор
- 100 г Вершкове масло розм'якшене
- 130 мл Молоко
- 300 г Борошно просіяне
- 8 г Розпушувач
- 1 од. лимонна цедра
Кроки
Доведіть до кипіння молоко з половинкою ванільного стручка у невеликій каструльці для аромату.
У мисці збийте яєчні жовтки з цукром до світлої маси, додайте борошно й ретельно перемішайте.
Виймайте ванільний стручок і тонкою цівкою вливайте гаряче молоко до яєчної суміші, одразу перемішуючи.
Перелийте все назад у каструльку, ставте на слабкий вогонь і проварюйте, постійно помішуючи, до загустіння.
Перекладіть крем у миску, накрийте харчовою плівкою впритул до поверхні й залиште охолоджуватися.
У великій мисці збийте яйця з цукром міксером протягом кількох хвилин, доки маса не стане світлою і пухкою.
Додайте розм'якшене вершкове масло й молоко, продовжуючи збивати міксером.
Додайте лимонну цедру, потім невеликими порціями вводьте просіяне борошно, а наприкінці розпушувач. Ретельно перемішайте.
Виливайте тісто у форму діаметром 24 см, попередньо змащену маслом і присипану борошном.
Розподіліть ложкою заварний крем по поверхні тіста.
Випікайте пиріг у розігрітій до 180 °С духовці з конвекцією 40-45 хвилин або в звичайній при 180 °С 45-50 хвилин.
45 хв
Торта Нуа — це не хитрий десерт, а чесний компроміс для тих, хто любить і бісквіт, і крем, але лінується робити два окремих десерти та ще й збирати їх докупи. Тут хитрість проста: ви виливаєте рідке тісто у форму, а зверху кладете ще рідкий заварний крем — і духовка сама розбирається, де низ, де верх. Тісто важче, крем легший за щільністю, тому в печі вони не змішуються в кашу, а розходяться шарами, як олія й оцет у банці, тільки навпаки.
Вийде чи ні — залежить від двох речей. Перша: заварний крем має дійсно загуснути на плиті, а не лишитися рідким киселем — інакше він просто втопиться в сирому тісті й дасть вам не два шари, а однорідну вологу масу. Друга: тісто має бути достатньо густим, щоб витримати вагу крему зверху і не піти бульбашками нагору крізь нього.
Готовий пиріг виглядає так: низ — пухкий бісквітний шар, верх — ніжна кремова шапка, що трохи підрум'янилась. Перевіряти дерев'яною шпажкою тут безглуздо — вона завжди вийде вологою через крем. Орієнтуйтесь на колір верху і на те, що країв пиріг уже трохи відстає від форми.
Крем тут робиться за класичною технологією англійського custard —
жовтки,
цукор,
борошно, гаряче
молоко. Борошно в кремі — не випадковість і не данина звичці: саме воно дозволяє проварити суміш довше без страху, що жовтки згорнуться в яєчню. Чисті жовтки з молоком згортаються десь при 70°C, а борошно зв'язує воду і загущує крем раніше, ніж
білок встигає утворити грудки. Тому не бійтеся тримати крем на вогні довше — він повинен стати по-справжньому густим, як манна каша, а не просто "трохи зв'язатися". Дехто каже: головне — довести до кипіння і зняти. Ні, бо на слабкому кипінні крохмаль борошна ще не встиг розкритися повністю, і крем після охолодження просто розтече.
Ванільний
стручок кладуть у молоко, а не в крем напряму, бо аромат ванілі жиророзчинний і краще віддається в гаряче молоко, ніж у холодну яєчну масу. Немає стручка — підійде будь-який ванільний ароматизатор без спирту у великій кількості, головне, щоб він не перебивав смак яєць і
масла.
Плівка впритул до поверхні крему — це не прикраса, а боротьба з плівкою зовсім іншого роду. Охолоджуючись, крем контактує з повітрям і на поверхні утворюється суха кірка — та сама неприємна "шкірка", яку потім виловлюють ложкою. Плівка перекриває доступ повітря, і крем лишається однорідним.
Тісто для низу — звичайний масляний бісквіт на
розпушувачі, а не на дріжджах, тому що тут важлива швидкість і передбачуваність: розпушувач спрацьовує одразу в духовці, без очікування підйому. Яйця з цукром збивають до світлої пухкої маси — це означає, що в суміш увійшло повітря, бульбашки якого потім втримає борошно і розпушувач, даючи пухкість без дріжджового смаку. Масло додають розм'якшеним, а не розтопленим: розтоплене масло просто стече на дно і не з'єднається рівномірно зі збитими яйцями, а м'яке — вбивається в структуру, зберігаючи повітря.
Лимонна цедра — не для кислоти, кислоти в ній майже нема, а для ефірних олій, які живуть у шкірці цитрусового і випаровуються за лічені хвилини після натирання. Тому цедру труть в останню чергу, безпосередньо перед тим, як відправити в тісто, а не заздалегідь.
Борошно вводять невеликими порціями в кінці свідомо: якщо висипати все одразу в збиту масу, доведеться довго вимішувати, і повітря, яке ви щойно вбили в яйця, просто вийде бульбашками геть. Розпушувач же йде найостаннішим, бо з вологим тістом він одразу починає реагувати, і краще, щоб ця реакція почалась ближче до духовки, а не за п'ять хвилин роботи міксером на столі.
Форма 24 см для шести порцій — це не догма, а питання товщини шару. Візьмете ширшу форму — пиріг вийде тонший і пропечеться швидше, вужчу — товщий і довше. Температуру 180°C можна вважати орієнтиром середньої потужності духовки: нижче — крем не встигне підрум'янитись і лишиться блідим, вище — верх підгорить раніше, ніж пропечеться низ. У звичайній духовці без конвекції рекомендовано на кілька хвилин довше — бо без обдуву гаряче повітря рухається повільніше і тепло доходить до країв форми не так швидко.
Ще від Nora Vasquez
·