Тефтелі з індички
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Фарш індичий
- 0.5 од. Цибуля дрібно натерта
- 1 од. Яйця
- 30 г Вівсяні пластівці дрібні
- за смаком Сіль
- за смаком Чорний перець
- за смаком сушений кріп
- за смаком Соняшникова олія для змащення форми
Кроки
Усе змішати, сформувати кульки ~4 см (близько 10 шт.).
Викласти у змащену форму з бортом.
Поставити форму в розігріту до 200 °C духовку на 25 хв, до 74 °C усередині.
25 хвДістати форму з духовки.
Тефтелі з індички — це не про м'ясо, а про воду в ньому. 
Фарш з грудки чи стегна індички майже без жиру, і якщо повестись з ним як зі свининою — просто запекти і забути — на виході буде сухий камінь, а не тефтеля. Весь рецепт — це боротьба за вологу: натерта 
цибуля, 
яйце і 
вівсянка тут не для смаку, а для того, щоб сік з м'яса нікуди не втік і не випарувався раніше часу.
Виходить чи не виходить ця страва — вирішує термометр, не годинник. 25 хвилин у духовці — це орієнтир «не менше», а 74 °C всередині кульки — це той момент, коли м'ясо індички вже безпечне, а сік ще не весь вийшов. П'ять хвилин зайвих у духовці — і той самий фарш, той самий рецепт дає сухе розчарування.
Дехто каже: фарш з індички завжди сухий, бо м'ясо таке. Ні. Сухість — від перегріву, а не від породи птиці. У курки чи індички просто менше власного жиру, який прощає помилки, тому тут межа між «готово» і «пересушено» вужча, і її краще міряти термометром, а не вгадувати.
На дві порції — це приблизно 10 кульок по 4 см, швидка вечеря без обжарювання на плиті: форма з бортиком у духовці і все.
Фарш беріть той, що є — грудка, стегно чи змішаний. Якщо хочете соковитіше і менше возитись з термометром, візьміть фарш зі стегна: там трохи більше жиру, і він прощає зайву хвилину в духовці. Чисту грудку тримайте під контролем суворіше.
Цибулю натирають, а не ріжуть ножем, з конкретної причини: тертя розриває клітини, і цибуля віддає сік одразу в фарш, а не чекає, поки її розжує духовка. Цей сік зволожує м'ясо зсередини ще на етапі змішування. Нема терки під рукою — підійде блендер імпульсами або дрібна нарізка, яку потім трохи придавити ложкою, щоб пустила воду.
Яйце тут не прикраса, а клей: білок згортається приблизно там же, де і м'ясо доходить до готовності, і тримає кульку цілою, щоб вона не розповзлась по формі. Вівсяні пластівці заміняють хліб чи сухарі — вони вбирають той самий сік, що виділяється при нагріванні, і не дають йому витекти на дно форми. Якщо вівсянки нема — підійде будь-який подрібнений крохмалистий наповнювач, що розбухає у вологому середовищі: манна крупа, дрібні панірувальні сухарі, навіть розмочений хліб без кірки.
Сіль і 
перець — за смаком, але сіль має сенс всипати в сам фарш, а не посипати зверху: вона розчиняється і трохи «розкриває» м'язові білки м'яса, через що маса краще тримається купи. 
Кріп сушений — це ваша справа, свіжий теж піде, просто дрібніше наріжте.
Олія для форми — будь-яка без власного запаху, щоб тефтелі не прилипли і не порвались, коли дістаєте. Форма з бортиком — не випадковість: сік, який вийшов із фаршу попри всі старання, збирається внизу і його можна потім вилити на тефтелі чи на гарнір, а не викинути разом з папером для запікання.
Ще від Ovenstein