Фото від ШІГоріховий пиріг
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Вершкове масло розм'якшене
- 120 г Цукор
- 2 од. Яйця
- 100 г Борошно просіяне
- 100 г Волоський горіх
- 8 г Розпушувач
- 1/2 од. Лимон для цедри
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
У мисці з'єднуємо розм'якшене вершкове масло з цукром і збиваємо міксером до однорідності.
Додаємо яйця по одному, продовжуючи збивати після кожного.
Коли маса стане кремовою, додаємо натерту цедру половини лимона для аромату.
Додаємо просіяне борошно та розпушувач, перемішуємо.
Половину волоських горіхів подрібнюємо дрібно в блендері та вводимо в тісто.
Другу половину горіхів подрібнюємо ножем на більші шматочки та теж додаємо до тіста.
Все добре перемішуємо, потім переливаємо тісто у форму діаметром 20 см, попередньо змащену маслом і присипану борошном.
Випікаємо в розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією протягом 30-35 хвилин.
35 хвГотовий горіховий пиріг посипаємо цукровою пудрою і подаємо.
Горіховий пиріг — це не так про 
горіхи, як про повітря в тісті. 
Масло з цукром ви збиваєте не для солодкості — ви вбиваєте туди дрібні бульбашки, і саме вони потім тримають пиріг пухким, коли 
розпушувач дасть їм остаточний поштовх у духовці. Пропустите цей етап — отримаєте щільний корж, бо повітрю взятися нема звідки.
Яйця по одному — не примха з кулінарної книжки. Білок і жовток в масляно-цукровій емульсії поводяться як вода в маслі: ллєте все одразу — емульсія розшаровується, маса стає зернистою й сальною на вигляд. По одному, з вибиванням після кожного — масло встигає "прийняти" воду в себе, і крем лишається гладким.
Вийде чи ні — вирішується на етапі "кремова маса": якщо після яєць суміш світла, пухка, схожа на густий майонез — тісто піде як треба. Якщо вона тьмяна і масляниста на вигляд — пиріг все одно спечеться, просто буде важчим і менш ніжним. Це не катастрофа, це інша текстура.
На форму 20 см цього вистачить людям на шість, скибками середньої товщини — не бенкет на весь стіл, а пиріг до чаю в тісній компанії.
Масло беріть розм'якшене, а не розтоплене — це різні речі. Розтоплене вже віддало свою структуру, воно не утримає бульбашок при збиванні, скільки не крути міксером. Розм'якшене — це коли палець легко вдавлюється, а саме масло ще тримає форму. Якщо забули дістати з холодильника заздалегідь — не ставте в мікрохвильовку на повну, половину розтопите, половину лишите каменем; краще наріжте кубиками, так швидше дійде до кімнатної температури рівномірно.
Цукор тут — не лише солодкість, а ще й абразив: його кристалики при збиванні з маслом ріжуть масляну структуру на дрібні частинки й затягують туди повітря. Тому цукор беріть звичайний, не 
пудру — пудра занадто дрібна й такого ефекту не дасть, вона просто розчиниться.
Борошно просіюють не для краси й не від забобону, а щоб розбити грудки й насититись повітрям ще раз, перед тим як воно зустрінеться з вологою масою. Якщо немає сита — хоч пару разів перемішайте виделкою з розпушувачем, трохи повітря таки доб'єте.
Горіхи ділите навпіл і подрібнюєте по-різному не з примхи. Дрібно мелені в блендері розчиняються в тісті, віддають масло й аромат усій масі — це той горіховий смак, який відчувається навіть там, де шматочка не видно. Великі, порізані ножем — це вже структура, хрускіт, те, заради чого пиріг і їдять зубами, а не тільки язиком. Якщо все перемолоти в пил — отримаєте однорідний, трохи нудний корж без характеру.
Волоські горіхи можна замінити будь-яким горіхом із власним вираженим смаком і достатньою жирністю — мигдаль, фундук підійдуть, арахіс — ні, він тут буде чужим за смаком. Головне — щоб горіх був свіжий: старий, залежаний горіх гіркуватий, і цю гіркоту тісто не приховає, навпаки, підкреслить.
170 градусів з конвекцією — це циркуляція гарячого повітря довкола форми з усіх боків одразу, тому пиріг пропікається рівномірно і без того горба посередині, що буває при звичайному нагріві знизу-зверху. Якщо конвекції у вашій духовці немає — піднімайте градусів на 10-15 і стежте уважніше, бо без обдуву центр підніметься пізніше за краї. 35 хвилин — це нижня межа орієнтир, а не вирок: проткніть дерев'яною шпичкою в центр, якщо вона вийде суха — пиріг готовий, якщо тягне за собою вологе тісто — нехай стоїть ще трохи. Тут, як завжди, терпіння працює краще за таймер.
Ще від Nora Vasquez
·