Фото від ШІСалат з яблуками і шпеком
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. червона цибуля
- 1 од. Радичо
- 1 од. Ендивій
- 1 од. Яблуко
- 1 пучок Радичо
- 30 г Кедровий горіх
- 180 г Свиняча черевина
- 30 г Волоський горіх
- 4-5 ст. л. Оцет
- 5 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Дрібно нарізати червону цибулю і викласти на сковороду з 2 ст. л. оливкової олії, обсмажити до м'якості.
Влити білий винний оцет і випарувати рідину.
Зняти з вогню та додати решту 3 ст. л. оливкової олії для цибулевої вінегрет-заправки, поперчити.
Нарізати соломкою радичіо тревізано, бельгійський цикорій і радичо, яблуко нарізати шматочками.
З'єднати овочі з яблуком, додати волоський і кедровий горіх, нарізаний шпек.
Полити салат заправкою, посолити за смаком і подавати за кімнатної температури.
Салат, який будується на контрасті — гіркі листя, солодке 
яблуко, солона м'ясна нарізка і тепла кисла заправка. Це не про "накидати все в миску", а про баланс: без гіркоти цикорію й 
радиччо яблуко зробить салат приторним, без 
шпеку — йому не вистачить ваги й 
солі. Якщо баланс дотримано — салат вийде сам, тут нема складної техніки.
Вийде він чи ні — залежить від одного: чи встигне заправка охолонути до "теплого", а не "гарячого", коли ви поллєте нею листя. Гаряча 
олія з 
цибулею на свіжому салаті — це вже не заправка, а варене листя, воно зів'яне й пустить сік. А холодна, щойно з холодильника — не розкриє аромату цибулі й оцту так, як кімнатна.
Головна робота тут — ножем, не плитою: нарізати все соломкою однакової товщини, щоб у виделці був і гіркий цикорій, і солодке яблуко, і солоний шпек одночасно, а не по черзі з тарілки.
Цибуля тут не для смаку сирої різкості — вона мусить стати м'якою й солодкуватою через обсмажування, і 
оцет, який ви вливаєте одразу після, не маринує сиру цибулю, а випаровується, залишаючи кислоту без різкого спиртового духу. Дехто каже — оцет можна лити в сиру цибулю і не морочитись зі сковородою. Ні, бо тоді заправка буде гострою й плоскою, без тієї м'якої кислинки, яку дає саме випаровування на теплій поверхні.
Радиччо тревізано, бельгійський цикорій і звичайне радиччо — це три різні рівні гіркоти, і якщо немає одного з них, не біда: беріть будь-яке гірке листя з щільним качанчиком, яке тримає форму під ножем — ендивій, молодий салат фрізе. Головне — щільність листа, а не назва, бо саме щільний лист не в'яне від теплої заправки за ту хвилину, поки ви несете салат до столу.
Яблуко бере на себе контраст: кисло-солодке, тверде, типу симиренко чи гренні сміт — щоб хрумтіло поряд з м'яким шпеком, а не перетворилося на кашу в заправці. М'яке яблуко типу голден тут розвалиться й стане просто соком на дні миски.
Шпек — це копчений тирольський бекон, щільний і жирний настільки, щоб його можна було нарізати тонкими пластинами без м'ясорубки. Якщо шпеку немає — беріть будь-яке копчене сало з м'ясною прожилкою, тонко нарізане: головне, щоб воно давало і сіль, і дим, бо більше в салаті нічого цю роль не виконує.
Горіхи — волоський і кедровий — не смажені окремо, і це свідомо: вони тут не головна партія, а крупинка текстури серед м'якого листя й соку. Якщо кедрового немає, він найдорожчий і найлегше замінний — беріть будь-який дрібний горіх без різкого власного смаку, фундук підійде.
Сіль додавайте в кінці, на вже зібраний салат, а не в заправку — бо лист і яблуко пустять трохи вологи, і якщо посолити заздалегідь, сіль піде в ту вологу і салат стане водянистим раніше, ніж ви його подасте.
Ще від Luca Martelli
·