Фото від ШІТрояндочки з яблук і листкового тіста
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Листкове тісто бездріжджове
- 3 од. Яблуко
- 30 г Вершкове масло
- 50 г Цукор
- 1 од. Лимонний сік
- Кориця за смаком
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
Яблука помийте й обсушіть. Розріжте навпіл, видаліть серцевину, а потім наріжте тонкими скибочками завтовшки 1-2 мм.
Викладіть скибочки яблук у сковороду, додайте цукор, вершкове масло, корицю та лимонний сік. Готуйте 3-4 хвилини, обережно помішуючи.
4 хвДайте яблукам повністю охолонути.
Розкачайте листкове тісто і наріжте смужками завширшки близько 6-7 см.
Викладіть на кожну смужку скибочки яблук, трохи накладаючи одна на одну, так, щоб вони трохи виступали над краєм тіста.
Загорніть нижній край тіста догори і почніть скручувати рулетик.
Викладіть трояндочки з тіста в паперові форми для кексів, а потім у форму для маффінів.
Випікайте в розігрітій до 200 градусів духовці близько 20 хвилин.
20 хвДістаньте з духовки і дайте охолонути.
За бажанням прикрасьте невеликою кількістю цукрової пудри.
Трояндочки — це спосіб змусити листкове 
тісто й 
яблука зробити за вас всю красу, без жодного кондитерського мішка. Весь фокус у тому, що яблучна скибочка, тонка й гнучка, сама лягає хвилею, коли її скручують у рулетик, — тісто тут просто основа, яка тримає форму.
Вийде це чи ні — залежить не від рук, а від товщини нарізки яблука. Ріжте тонше, ніж здається потрібним: 1-2 мм — це не побажання, а умова, щоб скибочка гнулась, а не ламалась і не стирчала кутом з рулетика.
Головний страх тут — що троянда розвалиться в духовці. Не розвалиться, якщо тісто не порвалось при скручуванні і яблука встигли охолонути перед тим, як лягли на тісто. Тепле яблуко розм'якшує тісто зсередини, і рулетик попливе.
Яблука беріть червоні не заради кольору всередині — м'якоть все одно побіліє від термообробки, — а заради шкірки. Шкірку не знімайте: саме вона, тонка смужка з обідка кожної скибки, дає тій хвилясту кромку, яка потім читається як пелюстка. Знімете шкірку — отримаєте просто скручений рулет, а не троянду.
Нарізка — не нудна підготовка, а половина успіху. Ніж має бути гострим настільки, щоб скибка відходила одним рухом, без пилки туди-сюди: пиляння рве волокна, і скибка при згинанні трісне саме там, де її пиляли. Товщина 1-2 мм — орієнтир на око, не вимірюйте лінійкою, просто дивіться, чи просвічує скибка на світлі.
Цукор, 
масло й лимонний 
сік на сковороді — це не варіння яблук до готовності, а коротка термообробка, яка робить скибку гнучкою, не забираючи в неї пружності. Дехто каже — яблука треба проварити довше, щоб напевно пом'якшились. Ні, бо переварена скибка стає ганчіркою: вона гнеться, але вже не тримає форму хвилі, і троянда замість пелюсток дає суцільну кашу. Три-чотири хвилини на вогні, де масло й сік встигають просякнути скибку, але вона ще пружна на дотик, — ваш орієнтир, не секундомір.
Лимонний сік тут не для кислинки, а від окислення: ріжете яблуко — воно темніє на повітрі, і без кислоти троянда після випікання вийде сірувато-бурою замість рум'яної. Якщо лимона нема — трохи оцту або навіть склянка підкисленої води, в яку занурюєте нарізані скибки, дає той самий ефект.
Листкове тісто беріть готове, без ферментів — тут не той випадок, де варто возитись із шаруванням самому: вага троянди й так на тісті, а не на його пишноті. Нарізайте смужки впоперек шарів, а не вздовж, інакше тісто при скручуванні потягнеться в один бік і порве рулетик нерівно.
Паперові форми для кексів — не декоративна дрібниця, а захист від того, що розтоплене масло з яблук витече й пригорить до металу форми для маффінів раніше, ніж тісто пропечеться всередині. 200 градусів — це температура, при якій шари тіста встигають розійтися парою зсередини швидше, ніж підгорить верх; двадцять хвилин — нижня межа, дивіться на колір краю троянди: він має піти в золото, а не в блідість і не в коричневе згори при сирому низу.
Ще від Luca Martelli
·