Фото від ШІДомашні запечені конвертики з шинкою та сиром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Борошно
- 20 г Вершкове масло
- 200 мл Молоко
- 1 ч. л. Сіль
- 200 мл бешамель
- 200 г Пролон
- 200 г Шинка
- 2 од. Яйця
- Панірувальні сухарі за смаком
Кроки
З'єднуємо молоко, вершкове масло і сіль у невеликій каструльці та доводимо до кипіння.
Знімаємо з вогню, додаємо просіяне борошно і вимішуємо дерев'яною ложкою до однорідності.
Посипаємо робочу поверхню борошном, викладаємо тісто і вимішуємо руками, поки не утвориться гладка куля.
Загортаємо тісто в харчову плівку і залишаємо охолоджуватися до повного остигання.
Розкочуємо охолоджене тісто качалкою до товщини 3-4 міліметри.
За допомогою круглої форми вирізаємо кружечки з тіста.
На кожен кружечок викладаємо ложку бешамелю, кілька шматочків проволи та шинки.
Складаємо кружечки навпіл і защипуємо краї виделкою.
Обвалюємо конвертики у злегка збитих яйцях, а потім у панірувальних сухарях.
Викладаємо конвертики на деко з папером і запікаємо при 180 градусах близько 20 хвилин.
20 хвПодаємо гарячими.
Це заварне тісто, яке веде себе зовсім не так, як звичайне пісочне чи дріжджове — і в цьому весь фокус рецепта. Ви кип'ятите воду з 
маслом, а потім насильно вварюєте в неї 
борошно гарячим — крохмаль у борошні миттєво заварюється, клейковина зв'язується в щільну еластичну кулю ще до того, як тісто потрапило на стіл. Тому воно не тягнеться, не рветься і прекрасно тримає форму, навіть коли ви напхали в конвертик сир, 
шинку і соус.
Вийде це чи не вийде — залежить не від скільки хвилин мішати, а від того, чи тісто справді охолонуло. Тепле тісто — липке і м'яке, з ним ліпити конвертики — марудна справа, воно розповзається під качалкою. Холодне ж — стає пружним, як гладкий м'яч для тенісу, ріжеться чисто й заліплюється щільно, без дірок, крізь які потім 
бешамель втече на деко.
Головний ворог цієї страви — не недопечена начинка (їй нічого ставатись, вона вже готова), а розкрита шва. Якщо край защипнутий неохайно, у пічці сир розтопиться, бешамель закипить і знайде найменшу дірку — і замість конвертика у вас буде коричнева калюжка на папері. Тому виделкою по краю проходьте так, щоб притиснути тісто до самого низу, а не просто намалювати візерунок зверху.
Борошно тут звичайне пшеничне, нічого вишуканого не треба: саме крохмаль у ньому заварюється при контакті з гарячою рідиною і дає тій самій клейкій, але не рваній структурі. Якщо борошно не просіяти — отримаєте комочки, які потім не розіб'ються навіть руками, тому цей крок не для краси, а щоб тісто вийшло однорідним.
Масло в тісті — це не смак, а мастило: воно розриває частину клейковинних ниток, щоб тісто після охолодження не стало жорстким, як підошва. Будь-який жир без зайвого запаху годиться, якщо немає саме вершкового — маргарин спрацює схоже, хоча присмак трохи інший.
Молоко можна замінити водою навпіл з молоком або й зовсім водою — тісто просто буде менш ніжним на смак, механізм заварювання від цього не зміниться, бо йому важлива температура рідини, а не її жирність.
Бешамель тут — не прикраса, а зв'язка: вона не дає шинці й сиру під час запікання пересохнути і тримає вологу всередині конвертика, поки той не з'їдять. Якщо готового соусу під рукою немає — зробіть просте масло з борошном, розведене молоком, головне щоб він був густим, майже як паста, інакше розтектиметься крізь шов.
Провола — сир, який при нагріванні тягнеться, не розпадаючись на олійні плями. Якщо такого немає — беріть будь-який напівтвердий сир, що добре плавиться: моцарела, гауда, навіть звичайний твердий сир підійде, якщо він не надто сухий і крихкий.
Паніровка з 
яйця і 
сухарів тут виконує роль броньованої оболонки: яйце склеює крихти сухарів у суцільну скоринку, яка в духовці підсушується раніше, ніж тісто всередині встигне розм'якнути від соусу. Дехто пропускає обвалювання в яйці і сипле сухарі прямо на тісто — ні, бо без яйця сухарі просто обсипляться і скоринка вийде плямиста, а не рівномірна.
Готовність визначайте не за хвилинами, а за кольором: коли паніровка перейшла з жовтуватого в рівномірний золотисто-коричневий і на дотик стала твердою, а не м'якою — конвертики готові. Тих 20 хвилин у рецепті вважайте нижньою межею: у кожної духовки свій характер, і якщо вона в вас не дуже сильна знизу, доведеться почекати ще трохи.
Ще від Inès Lambert
·