Фото від ШІКапучино з броколі та коріандром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 300 г Броколі
- 1 од. Картопля
- 1/2 од. Цибуля-порей
- 200 мл Вода
- 400 мл Молоко
- Коріандр за смаком
- 1 од. Анчоуси
- мелений перець чилі мелений, за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
Кроки
Розігріваємо оливкову олію на пательні, нарізаємо картоплю кубиками, розбираємо броколі на суцвіття, нарізаємо половину цибулі-порею кільцями.
Викладаємо овочі на пательню, підсмажуємо, заливаємо водою, накриваємо кришкою й тушкуємо до м'якості.
Подрібнюємо овочі блендером з водою, молоком, сіллю та оливковою олією до густого крему.
Готуємо білий соус: нагріваємо молоко з коріандром та анчоусами, повільно підігріваючи до майже кипіння.
Знімаємо соус з вогню, проціджуємо й збиваємо до піни.
Наливаємо крем із броколі у склянку, додаємо піну зверху, прикрашаємо перцем чилі та коріандром.
Назва лякає більше, ніж страва. Ніякої кави тут немає — є суп-пюре з
броколі, а зверху шапка молочної піни, яка просто виглядає, як капучино. Це гра на подачі: той самий крем-суп, який ви звикли їсти з ложки з тарілки, подають у склянці, і він одразу стає іншою стравою для гостей, хоч готується з тих же овочів і тим самим способом.
Вирішує тут не техніка, а терпіння в двох місцях. Перше — не поспішати з овочами на пательні: броколі й
картопля мають встигнути віддати
воду в соус, а не звариться в ній відразу. Друге — піна з
молока: вона тримається хвилини, тому робимо її в останню секунду, коли крем уже чекає в склянці.
Якщо чекаєте від цього рецепта кави в супі — не той рецепт. Якщо готові до того, що суп подають у чашці й їдять, можливо, не ложкою, а просто п'ючи — все вийде, і вийде швидко, бо броколі готується значно швидше за будь-яке м'ясо чи крупу.
Броколі тут головна, і купувати треба щільний, темно-зелений кочан без жовтих плям і без запаху — жовтизна означає, що овоч уже почав старіти й гірчитиме.
Картопля — не для смаку, а для густини: крохмаль зв'язує крем, щоб він не розтікався
водою по склянці. Якщо картоплі шкода — заберіть, крем буде рідшим, але не зіпсованим.
Лук-
порей замінює звичну цибулю м'якше й солодше, без різкості. Якщо порею немає — беріть звичайну цибулю, тільки менше: вона гостріша і може перебити броколі.
Анчоус у соусі — не про рибний смак, а про
сіль і глутамат, який робить молочний соус глибшим, ніж просто
молоко з сіллю. Хтось скаже — риба в супі з броколі, це дивно. Ні, бо анчоус тут розчиняється й зникає, лишаючи тільки відчуття «смачно», без запаху риби. Якщо анчоуса немає або не хочете — замініть щіпкою соєвого соусу чи просто доберіть сіллю, ефект буде слабший, але соус не завалиться.
Молоко для піни беріть не найжирніше: у вершках і дуже жирному молоці піна осідає швидше, бо жир заважає повітрю трийматися в бульбашках. Звичайне молоко середньої жирності зіб'ється краще й тримається довше на поверхні.
Чилі й
кориандр зверху — не прикраса для фото, а контраст: гострота і свіжість проти м'якого крему, інакше страва вийде однотонно-ватною. Регулюйте перець на око — тут немає правильної дози, є ваша.
Якщо блендер слабкий — протріть крем через сито, інакше в склянці відчуються шматочки, і капучино-ефект пропаде: має бути гладко, як справжня кава з молоком.
Ще від Liam Murphy
·