Фото від ШІТорт №2
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Яйця
- 200 г Цукор
- 200 г Рікота
- 20 г Молоко
- 20 г Рослинна олія
- 200 г Борошно
- 16 г Розпушувач
- 1/2 од. Лимонна цедра
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
Відокремлюємо білки від жовтків.
У велику миску вкладаємо жовтки, додаємо цукор і за допомогою міксера збиваємо до пишної маси.
Не припиняючи збивати, додаємо рікоту, потім рослинну олію і молоко.
Ароматизуємо тісто лимонною цедрою.
Просіюємо і вводимо борошно та розпушувач для тіста, акуратно перемішуємо до однорідності.
Відкладені білки збиваємо в пишну піну і обережно вводимо лопаткою до решти інгредієнтів.
Переливаємо тісто у змащену маслом і присипану борошном форму для випікання.
Випікаємо у розігрітій духовці при 170 градусах у режимі з конвекцією.
40 хвГотовий торт даємо трохи охолонути.
Перед подачею посипаємо цукровою пудрою.
Торт №2 — це, по суті, рікотовий бісквіт, і назва в нього така сухувата не випадково: тут головне не прикраса, а сама текстура тіста. Рецепт нескладний, але є один момент, де все вирішується: 
білки. Якщо з ними все добре — торт підніметься сам, без хімії та магії, просто фізика піни. Якщо погано — отримаєте щільний корж, смачний, але не той.
Рікота тут не для смаку, а для вологості. Вона важка, без неї тісто було б сухе й пісне, як печиво. А піна з білків — це той самий 
розпушувач, тільки механічний: бульбашки повітря, зафіксовані білком під час випічки. Порошок для випічки лише допомагає, основну роботу робить ваша рука з міксером.
Дехто каже — чим довше збивати білки, тим краще. Ні, бо перебиті білки розшаровуються, стають сухими грудками і погано змішуються з тістом, а то й опадають ще до духовки. Зупиняйтесь, коли піна тримає форму і не стікає з лопатки — цього достатньо.
На шість людей торт вийде невисокий, скоріше як товстий корж для чаю, ніж святковий ярус. Якщо потрібно вище й пишніше — рахуйте форму меншого діаметра або збільшуйте порції, пропорції тут тримаються легко, бо все заміряно в грамах, а не "на око".
Яйця розділяйте холодними — так жовток легше відходить від білка, і менше ризику, що крапля жиру потрапить у білок і не дасть йому збитися в піну. Жовтки з цукром збивайте, доки маса не побіліє і не стане густою, як майонез: це означає, що 
цукор почав розчинятися в жовтку, а не лежати крупинками.
Рікоту беріть зернисту, не плавлену якусь крем-масу — вона має певну вологість і структуру, яка тримає тісто пухким. Якщо рікоти немає, підійде будь-який м'який некислий сир із подібною текстурою — маскарпоне, наприклад, хоч він і жирніший, тож трохи зменшіть 
олію.
Олія потрібна без власного запаху, щоб не перебивала лимонну 
цедру — соняшникова рафінована, кукурудзяна, будь-яка нейтральна. 
Молока тут мало, воно радше для тонкого балансу вологості тіста, ніж для смаку, тож навіть незначна заміна (вода, альтернативне молоко) нічого не зіпсує.
Цедру знімайте тільки з жовтої шкірки лимона, без білої — та гірчить. Натирайте безпосередньо перед використанням: ефірні масла в цедрі швидко випаровуються, і за годину запаху вже значно менше.
Борошно й розпушувач просіюйте разом — це не ритуал, а спосіб уникнути грудочок і рівномірно розподілити розпушувач по тісту, інакше в одному місці торт підніметься, а в іншому ні. Вводьте їх у вологу основу обережно, лопаткою, а не міксером: зайве перемішування розвиває клейковину борошна, і тісто стає тугим, резинистим замість легкого.
Форму змащуйте маслом і присипайте борошном — це не для смаку, а щоб готовий корж чисто вийшов зі стінок без розривів. Духовку з конвекцією ставте на 170 градусів: конвекція рівномірно обдуває тісто з усіх сторін, тому воно піднімається без горбка посередині й без сирого центру при пропеченій скоринці. Сорок хвилин — орієнтир знизу, а не команда виймати за таймером: перевіряйте суху паличку або шпажку в центрі, і якщо тісто ще липне — тримайте ще.
Ще від Inès Lambert
·