Фото від ШІКанноли по-сицилійськи, хрусткі трубочки з начинкою з рікотти
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 250 г Борошно
- 30 г Смалець
- 20 г Цукор
- 5 г Какао-порошок
- 8 г Оцет
- 60 г Марсала або біле вино
- 1 ч. л. Сіль
- 1 од. Яйця
- 800 г Козяча рікота
- 100 г Цукор
- 60 г Шоколадні краплі
- Фісташка подрібнені, за смаком
- шоколадна крихта за смаком
- Вишня за смаком
- Цукрова пудра за смаком
- Арахісова олія за смаком, для смаження
Кроки
З'єднайте борошно, сіль, цукор і какао-порошок. Додайте смалець і половину збитого яйця. Влийте оцет і марсалу та вимішуйте до однорідності.
Загорніть тісто в плівку і дайте відпочити 1 годину в холодильнику.
60 хвДайте тісту відпочити приблизно 30 хвилин поза холодильником.
30 хвРозділіть тісто на 3-4 частини і розплющіть їх на присипаній борошном поверхні.
Пропустіть через машинку для розкачування пасти до найтоншого рівня.
Виріжте квадрати зі стороною близько 10 см (або 5-6 см для міні-версії).
Обгорніть тісто навколо металевих трубочок, змастіть край яйцем і з'єднайте.
Розігрійте олію у сковороді до температури приблизно 180 градусів.
Обсмажуйте канноли по одній, безперервно перевертаючи менше хвилини.
Викладіть готові канноли на папір, щоб стекла олія, і дайте їм остигнути.
Вийміть металеві трубочки з остигнутих канноли.
Протріть рікотту через сито. Додайте цукор і розмішайте до однорідного крему.
Додайте шоколадні краплі і перемішайте.
Наповніть кондитерський мішок кремом з рікотти і наповніть канноли з обох боків.
Занурте кінчики канноли у мисочки з подрібненими фісташками або шоколадною крихтою.
Наріжте зацукровані вишні навпіл і прикрасьте обидва кінці канноли.
Присипте цукровою пудрою і подавайте одразу.
Канноли — це сицилійська трубочка з хрусткого тіста, набита кремом із рікотти. Вирішує рецепт одне: чи буде оболонка справді крихкою, а не гумовою, і чи встигне крем не розмочити цю крихкість до подачі. Якщо на обидва питання відповідь «так» — вийде. Якщо ні, матимете просто солодку кашу в тюбику з тіста.
Головний ворог канноли — вода у тісті.
Марсала чи вино дають спирт, а не воду: спирт випаровується зі скоринки швидше, клейковина не встигає набрякнути так, як на звичайному тісті для пельменів, і оболонка після смаження лишається тонкою й ламкою, а не твердою й жорсткою.
Оцет тут не для смаку — кислота трохи "підрізає" клейковину, тісто розкочується тонше і не стягується назад, коли ви його розтягуєте на машинці.
Дехто думає, що тісто для канноли — це просте тісто на воді, головне добре розкачати. Ні: без вина і без відпочинку в холодильнику клейковина буде пружною й норовливою, тісто стягнеться назад, щойно ви його відпустите, і або трубочки вийдуть товсті, або розірвуться на машинці.
Друге рішення — коли наповнювати. Крем із рікотти пускає вологу в тісто за хвилини, тому канноли наповнюють за годину-дві до подачі, не раніше, і їдять одразу, не ставлять "на потім у холодильник на завтра" — оболонка розм'якне й втратить сенс свого існування.
Борошно тут звичайне, пшеничне, бо на цукрах і жирах вся робота робить не воно, а те, що ви в нього додаєте.
Какао — не для кольору, а для традиції: воно трохи темнить тісто і додає легку гіркуватість, яка не дає солодкій начинці стати нудною. Якщо нема какао — пропустіть, тісто просто лишиться світлим, нічого не завалиться.
Смалець — це те, що робить скоринку шаруватою й ламкою, а не щільною: жир вкраплюється між шарами клейковини і не дає їм злипатися в тугу гумку. Будь-який твердий жир без різкого запаху підійде замінником — наприклад, холодне нерафіноване кокосове масло чи навіть качиний жир, якщо є. М'яке рослинне масло не годиться: воно просочує тісто рівномірно, а не шарами, і крихкості не дасть.
Марсала — вино кріплене, тобто міцніше звичайного, і саме міцність тут важлива: більше спирту — швидше й повніше випаровування під час смаження. Сухе біле вино спрацює, просто ефект буде трохи слабшим, тісто вийде на дещицю менш крихким. Солодке вино не беріть — зайвий
цукор у тісті прискорює підгоряння в гарячій
олії.
Рікотта має бути саме з овечого молока, якщо хочете той самий смак, що в Сицилії: вона щільніша і менш водяниста за звичну коров'ячу. Якщо такої немає — беріть найгустішу коров'ячу рікотту і обов'язково протріть через сито чи навіть дайте їй повисіти в марлі годину, щоб стекла зайва сироватка. Волога рікотта — це той самий ворог хрусткої оболонки, тільки вже зсередини.
Олія для фритюру потрібна нейтральна, без власного смаку і з високою точкою димлення — арахісова тут не через кулінарну моду, а тому що тримає потрібні 180 градусів стабільно. Будь-яка рафінована олія без запаху спрацює так само. При цій температурі вода з тіста миттєво перетворюється на пару й виривається бульбашками — звідси та сама пухирчаста, хрустка поверхня канноли. Якщо олія холодніша, тісто встигає просочитися жиром, перш ніж утворить скоринку, і канноли вийдуть важкі, масні, а не повітряні.
Шоколадні краплі,
фісташки,
вишня й
пудра — це вже справа смаку й того, що є в шафі. Головне правило тут одне: що б ви не додавали в крем чи на кінчики, воно не повинне бути мокрим чи соковитим, бо знову та сама волога піде в тісто і за годину-дві перетворить вашу роботу назад на кашу.
Ще від Kofi Asante
·