Фото від ШІШтрудель з черешнями
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Борошно
- 120 г Цукор
- 2 ст. л. Оливкова олія
- 1 склянка Вода
- Сіль щіпка
- цукрова пудра за смаком
- 1 кг Вишня
- 50 г Вершкове масло
- 120 г Панірувальні сухарі
- 1 од. лимонна цедра
- 1 ч. л. Кориця
- яєчні жовтки збитий
Кроки
Просійте борошно, додайте сіль та оливкову олію, замісіть тісто, накрийте і дайте відпочити щонайменше 30 хвилин.
30 хвПромийте черешню, обсушіть, видаліть кісточки, наріжте шматочками, викладіть у миску, додайте цукор і перемішайте.
Розтопіть вершкове масло на слабкому вогні, додайте корицю та панірувальні сухарі.
Розкачайте тісто на присипаній борошном тканині, сформуйте тонкий прямокутний пласт.
Викладіть черешню на тісто, полийте розтопленим маслом, посипте лимонною цедрою.
Скрутіть пласт у рулет, закривши краї, викладіть на деко з папером для випічки.
Змастіть штрудель яєчним жовтком і випікайте 35–40 хвилин при 200°C до золотистого кольору.
38 хвПерекладіть на тарілку, охолодіть трохи і посипте цукровою пудрою перед подачею.
Штрудель — це не пиріг і не пляцок, це спосіб загорнути мокру начинку в тонке тісто так, щоб вона не перетворила все на кашу. 
Черешня дає багато соку, коли нагрівається, і якщо нічого не зробити — тісто просто розмокне знизу, а верх буде сухий і блідий. Вся логіка рецепта крутиться навколо одного питання: куди дінеться цей сік.
Відповідь — 
сухарі. Панірувальні сухарі, обсмажені на 
маслі з 
корицею, лягають між тістом і черешнею як губка. Вони не дають соку просякнути тісто одразу, а поступово вбирають його, поки штрудель пече. Це не прикраса і не хрумкість заради хрумкості — це інженерне рішення конкретної проблеми.
Тісто тут має бути тонким настільки, щоб його можна було розкачати на тканині й просвічувало. Дехто каже — тонке тісто рветься і з ним незручно. Ні, якщо воно відпочило хоча б ті півгодини, що написані в рецепті: клейковина розслабляється, тісто перестає чинити опір і тягнеться, а не рветься. Півгодини — це не забаганка, це час, потрібний 
борошну, щоб "забути" замішування.
Вийде це чи ні, залежить не від духовки і не від вашого досвіду в тісті, а від двох речей: чи дали тісту відпочити, і чи не пошкодували сухарів. Решта — технічна справа рук.
Борошно тут звичайне, пшеничне — ніяких спеціальних сортів для штруделя не існує, це міф, яким люблять лякати новачків. 250 грамів дають рівно стільки тіста, щоб розкачати один тонкий пласт на шість порцій, не більше і не менше.
Оливкова 
олія в тісті — не данина моді, а заміна традиційного соняшникового чи рослинного жиру без запаху. Критерій простий: олія не повинна мати власного смаку, бо інакше він битиметься з черешнею і лимонною 
цедрою. Якщо у вас є будь-яка рафінована олія — беріть її, оливкова тут не принципова.
Черешню беріть стиглу, але не перестиглу — вона має тримати форму після нарізання, а не розповзатися в кашу вже на етапі "перемішайте з цукром". Кісточки видаляйте обов'язково: це не лінь, а питання того, чи зможе людина спокійно їсти десерт, не думаючи про зуби.
Вершкове масло для обсмажування сухарів — тут принципове, бо воно дає смак горіхуватості, якого рослинна олія не дасть ніколи. На слабкому вогні масло встигає розтопитися й просочити сухарі, не підгорівши й не почорнівши — чорне масло гірчить, і це вже не виправити.
Лимонна цедра — тонкий шар, без білої частини шкірки, бо та гірчить. Її функція — перебити солодкість черешні й цукру легкою кислинкою, щоб десерт не був одновимірним солодким.
Яєчний 
жовток перед випічкою — не для краси, хоча й дає той самий золотистий колір, по якому ви визначите готовність. 200°C — це температура, при якій тісто встигає пропектися наскрізь і стати крихким раніше, ніж сік із черешні встигне його розмочити знизу. 35-40 хвилин — орієнтир знизу, а дивитись треба на колір: коли рулет став рівномірно рудувато-золотим, а не блідим — тоді готово. Цукрову 
пудру сипте тільки на охололий штрудель, інакше вона розтане й перетвориться на липку плівку замість білого снігу.
Ще від Matteo Brandt
·