Фото від ШІКурячі ескалопи в пиві
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 8 од. Куряча грудка
- 1 склянка Пиво
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Борошно за смаком
- 30 г Вершкове масло
- Майоран за смаком
Кроки
Обваляти шматочки курячої грудки в борошні, струсивши зайве.
Розтопити в сковороді вершкове масло і швидко обсмажити шматочки з обох боків.
Влити пиво, дати йому трохи википіти, зменшити вогонь до слабкого і готувати.
10 хвПосолити, поперчити і посипати майораном.
Подавати з гарніром на свій смак.
Куряча 
грудка — м'ясо бідне на жир, тому воно або виходить соковите, або суха вата, третього не дано. Весь сенс цього рецепта — в тому, щоб дати грудці і жир, і пару, яких їй самій бракує, і зробити це так, щоб вона не встигла висохнути, поки ви чекаєте результату.
Борошно тут не для хрусткої шкуринки, як на свинячому ескалопі з товстим шматком жиру під шкірою. На тонкому шматочку грудки шкуринка просто не встигне утворитись — ви заб'єте пори м'яса, щоб сік не витікав на сковороду, а лишався всередині. Ось і весь механізм, ніякої магії борошна тут нема.
Пиво віддає м'ясу вологу й легку гіркувату нотку, поки хмільний спирт википає в перші хвилини — тому «дати трохи википіти» не формальність, а потрібний крок: не випарується спирт — страва матиме присмак сирого пива, а не соусу.
Вийде чи ні — залежить від того, чи встигнете ви зняти грудку з вогню до того, як вона почне тверднути. М'ясо тут швидке, терпіння потрібне не на годину, а на пильність щохвилини.
Беріть філе грудки, нарізане не товще півтора-двох сантиметрів — товщий шматок пиво не прогріє рівномірно, і ви отримаєте сире всередині при готовому зовні. Якщо грудка товста — відбийте чи зріжте навскіс, тонше простіше контролювати.
Масло вершкове бере тут роль не смаку, а температури: воно горить при нижчій температурі, ніж олія, тому саме на ньому легко впіймати момент, коли сковорода вже гаряча, а масло ще не чорніє. Дехто каже — вершкове масло для смаження не годиться, бо горить. Ні, бо горить воно, коли ви тримаєте вогонь занадто довго й занадто сильний; тут завдання — швидко обсмажити, секунд по тридцять на бік, щоб заблокувати сік, а не томити.
Пиво беріть звичайне, світле, без explicitly гіркого характеру, той самий принцип, що й з вином у соусах: якщо не питимете його сирим із задоволенням, не лийте в сковороду. Темне чи сильно хмільне дасть гіркоту, яку 
майоран уже не виправить.
Сіль і 
перець кладіть після того, як зняли з вогню активне кипіння і перейшли на тихе тушкування, інакше сіль витягне з м'яса ще більше соку назовні, у рідину, саме тоді, коли ви намагаєтесь цей сік утримати всередині.
Майоран — не декор для запаху, а той самий трав'яний акцент, що історично йде поруч із пивом у центральноєвропейській кухні; якщо його нема — беріть чебрець чи орегано, принцип один: трохи гіркувата суха трава, яка не заглушає м'ясо.
Готовність перевіряйте проколом найтовстішого шматка: сік має бути прозорий, без рожевого відтінку. Десять хвилин на слабкому вогні — це нижня межа для тонкого філе, товщий шматок попросить довше, і орієнтуватись треба на сік, а не на годинник.
Ще від Tomás Ferreira
·