Рулетики з курячих стегенець із панчеттоюФото від ШІ

Рулетики з курячих стегенець із панчеттою

Порцій: 2 Підготовка 10 хв Приготування 40 хв М'ясо

Інгредієнти

Рулетики з курячих стегенець із панчеттою — інгредієнти: Куряче стегно, панчетта, Часник, Цибуля, курячий бульйон, біле вино

Кроки

  1. Викладемо куряче стегно на дошку і відбиємо молотком, щоб потоншити м'ясо.

  2. Натираємо курятину розмарином, сіллю, чорним перцем, часником і диким фенхелем.

  3. На кожне стегно кладемо панчетту і скручуємо рулетик, закріплюючи зубочисткою.

  4. У розігріту сковороду наливаємо оливкову олію й обсмажуємо часник.

  5. Викладаємо рулетики і обсмажуємо з усіх боків до рум'яної скоринки.

  6. Вливаємо біле вино, збільшуємо вогонь і випаровуємо алкоголь.

  7. Додаємо цибулю, розмарин, фенхель і гарячий бульйон, накриваємо і тушкуємо. Готовність: усередині 74 °C.

  8. Коли рідина випарується, утвориться густий соус; виливаємо його на рулетики і подаємо.

Стегно — не грудка. У ньому є жир і сполучна тканина, тому воно не дубіє, навіть коли ви з ним трохи провозитесь — а рулетик саме такого ставлення й вимагає. Візьміть грудку — і матимете суху ганчірку в панчетті. Візьміть стегно — і буде прощення за зайву хвилину на вогні.

Відбиваєте ви його не заради ніжності, а заради товщини: стегно нерівне, десь товще, десь тонше, і якщо не вирівняти — одна частина рулетика ще сира, інша вже суха. Відбили до однакової товщини — тепер воно скрутиться рівно і проготується рівно.

Панчетта тут не для смаку бекону, а для жиру, який піде всередину під час тушкування і буде змащувати курятину зсередини, поки та стоїть у бульйоні. Немає панчетти — беріть будь-яке в'ялене нежирне м'ясо з жировою прошаркою, яке тримає форму і не розвалюється при нагріві: сиров'ялена грудинка, бекон у тонких смужках. Головне — жир, а не бренд.

Вийде це блюдо чи ні — вирішується не на сковороді, а раніше: коли ви сіль і часник втерли в м'ясо, а не просто посипали зверху. Посипане перцем зверху — це перець на тарілці. Втерте — це смак усередині шматка.

Часник кладемо двічі — у фарш для натирання і в олію перед обсмажуванням. Це не дублювання, а різні завдання: у м'ясі часник віддає аромат повільно, зсередини, поки тушкується. В олії — він за секунди віддає аромат у жир, і цей ароматизований жир уже контактує з усією поверхнею рулетика при обсмажуванні. Якщо часник у олії підгорить і стане гірким — викиньте і почніть з нового: гіркий часник не виправиш, він тягне на себе весь соус.

Дикий фенхель — трава з гіркувато-анісовим запахом, у міському магазині такого найчастіше нема. Заміна проста за принципом: будь-яка трава з різким, не нейтральним ароматом, яка не боїться довгого тушкування — фенхелеве насіння розтерте, або звичайний кріп із парою зерняток кмину. Головне — не трава "для запаху взагалі", а та, що витримає 30 хвилин у рідині й не перетвориться на траву без смаку.

Обсмажування з усіх боків до рум'яної скоринки — це не про красу. Скоринка — це підпалений білок і цукор, який запечатує поверхню і не дає соку одразу вибігти в сковороду, коли ви заллєте вином. Пропустите цей крок — вино одразу змішається з сирим соком м'яса, і замість соусу матимете каламутну рідину без характеру.

Вино вливаєте і одразу збільшуєте вогонь — не тому, що так швидше, а тому, що алкоголь має википіти, інакше він залишить різкий спиртовий присмак у готовому соусі. На широкій сковороді вдома це питання секунд тридцять-сорок: дивіться, коли запах стане не спиртовим, а винним, солодкуватим.

Бульйон додаєте гарячим — холодний різко зупинить кипіння в сковороді, і м'ясо почне не тушкуватися, а просто охолоджуватися в рідині. Накриваєте — тарілкою чи кришкою, байдуже — щоб пара не йшла вся в повітря, а частина конденсувалась назад і підтримувала вологість. Дехто каже — без справжнього казана з важкою кришкою нормально не притушкуєш. Ні, бо фізика проста: тепло знизу, пара зверху, а тарілка цю пару затримує не гірше за кришку, якщо щільно лягає на борти.

Фінальний соус — це не підлива, яку ви робите окремо, а бульйон, що впарився й загуснув природним шляхом, забравши в себе жир із панчетти і сік із м'яса. Якщо рідина википіла, а соусу густого так і нема — вогонь був замалий, вода йшла, а не кипіла активно. Якщо загусло занадто швидко і почало підгорати по краях — вогонь був завеликий, і наступного разу зменшіть його, щойно накрили сковороду.

Ще від Luca Martelli

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu