Фото від ШІКурка з виноградом
Інгредієнти

- 1 кг Ціла курка шматочками
- 200 г Виноград очищений від насіння і шкірки
- 2 од. Шалот дрібно нарізаний
- 1 од. Лимон
- 1 склянка біле вино
- 4 ст. л. Оливкова олія
- 3 од. Розмарин гілочки
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Вичавити сік лимона, процідити через сито і рівномірно полити ним курятину, нарізану шматочками.
У каструлі розігріти 2 ст. л. олії, додати курятину, посолити і обсмажити на сильному вогні до рум'яної скоринки.
5 хвЗалити курятину білим вином, дати йому википіти, додати гілочки розмарину.
Присипати чорним перцем і поставити каструлю в розігріту до 200 градусів духовку, перемішуючи кожні 10 хвилин. Готовність: усередині 74 °C.
На сковороді обсмажити дрібно нарізаний шалот на оливковій олії.
Додати виноград, очищений від насіння, перемішати і готувати.
5 хвЗ'єднати курятину з виноградом зі сковороди і добре перемішати.
Перекласти на сервірувальну тарілку і подавати гарячим.
Курка з
виноградом — це про те, що кисло-солодке і м'ясне насправді одна й та сама ідея, просто французи й грузини прийшли до неї різними дорогами. Виноград тут не прикраса, а кислота з цукром в одній ягоді — те саме, що
лимон і мед окремо, тільки компактніше й без зайвого клопоту.
Вийде страва чи ні — вирішується ще до духовки, на сковороді з обсмажуванням. Якщо курка дала рум'яну скоринку, а не сірий варений бік — далі все піде як треба. Якщо ні — жодне
вино й жоден виноград цього не витягнуть, бо скоринка це не краса, а смак: вона тримає сік усередині й дає той горіхово-смажений відтінок, якого в пісному відварному м'ясі просто нема.
Дехто каже — курку з виноградом класти в духовку одразу, без обсмажування, мовляв, і так дійде. Ні, бо дійти — дійде, тільки без скоринки це буде курка, варена у вині, а не запечена. Різниця не в слові, а в смаку шкірки.
На чотирьох це розраховано щедро — з рисом чи просто хлібом, яким приємно зібрати соус, вистачить і на компанію за столом.
Курку беріть шматками з шкірою, не грудку саму по собі — шкіра під час обсмажування віддає жир, на якому все готується далі, і це той самий жир, що потім тримає соус. Без шкіри курка всохне в духовці за ці сорок хвилин, бо їй нічим себе захистити.
Виноград — очищений від шкірки і кісточок, це не примха, а щоб ягода в соусі лопалась ніжно, а не хрустіла шкіркою серед ніжного м'яса. Темний чи світлий — особливої різниці для смаку страви нема, світлий просто делікатніший на вигляд у тарілці. Кислий виноград підійде навіть краще за солодкий — йому є з чим посперечатися з м'ясом.
Лимонний сік на початку — це не маринад у класичному розумінні, часу занадто мало для глибокого маринування. Він радше легко підкислює поверхню м'яса і трохи його розм'якшує, поки ви розігріваєте каструлю. Якщо
лимона нема, підійде будь-яка кисла рідина без зайвого смаку — трохи оцту, розведеного водою, зробить ту саму роботу, хоч і грубіше.
Шалот обсмажуйте окремо на оливковій
олії, а не разом із куркою — у нього своя температура: він любить м'якший жар, щоб стати солодким, а не гірким від підгорання. Якщо шалоту нема, звичайна цибуля підійде, тільки дрібніше ріжте — вона грубша на смак і довше йде до м'якості.
Біле
вино сюди йде заради кислотності й аромату, що википає разом з алкоголем, залишаючи саму суть. Будь-яке сухе біле без власного вираженого присмаку годиться, подавати те саме вино до столу не обов'язково. Якщо вина взагалі нема в хаті — замініть курячим бульйоном із тією ж ложкою лимонного соку, хоч глибини смаку буде менше.
Температура духовки в 200 градусів — це той жар, при якому сік усередині курки википає повільно, а не вибухає парою одразу, тому м'ясо встигає дійти, а не висохнути. Перемішування кожні десять хвилин — не про рівномірне підсмажування кожного шматка, а про те, щоб соус унизу не пригорів до дна каструни, поки верхні шматки ще томляться.
Ще від Luca Martelli
·