Фото від ШІПечиво з шоколадними краплями
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 270 г Борошно
- 1 од. Яйця
- 100 г Цукор
- 110 г Вершкове масло холодне
- 8 г Розпушувач
- 70 г Шоколадні краплі
- 1 ч. л. Екстракт ванілі
Кроки
На робочій поверхні насипаємо гіркою борошно, роблячи в центрі ямку, і вбиваємо туди яйце.
Додаємо цукор і холодне вершкове масло, нарізане кубиками, і починаємо розтирати все пальцями.
Додаємо розпушувач та екстракт ванілі, замішуємо тісто, а наприкінці вмішуємо шоколадні краплі.
Формуємо тісто в кульку, обгортаємо харчовою плівкою і залишаємо в холодильнику.
30 хвВиймаємо тісто й розкочуємо на присипаній борошном поверхні скалкою до товщини 5-6 мм.
Круглою формочкою діаметром 8-10 см вирізаємо печиво.
З'єднуємо обрізки тіста і повторюємо розкочування та вирізання.
Викладаємо печиво на деко і випікаємо в розігрітій до 160 градусів духовці з конвекцією.
12 хвДаємо печиву трохи остигнути і подаємо.
Пісочне печиво — найпростіша річ у світі, і найлегше зіпсувати. Весь секрет тут не в 
яйці і не в цукрі, а в тому, холодне 
масло чи ні. Тісто на пісочне не замішують, як на хліб — його розтирають, щоб масло розійшлося крихтою, а не кремом. Якщо масло розтануло у вас в руках, поки ви возилися — все, печиво буде плоским млинцем, бо нема більше бар'єру, який тримає форму в духовці.
Дехто каже — чим довше місити тісто, тим воно пишніше. Ні, із пісочним тістом навпаки: що довше його мнете, то більше 
борошно віддає клейковину, тісто стає тягучим, як на пельмені, а печиво — жорстким. Тут потрібна протилежна дисципліна: торкнулись, з'єднали, відпустили.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а в холодильнику. Тридцять хвилин там — не для смаку, а для того, щоб масло знову стало твердим і клейковина, яку ви все-таки трохи розбудили руками, заспокоїлась. Пропустите цей крок — тісто пливтиме під формочкою і втратить чіткий край.
Борошно беріть звичайне, пшеничне, нічого спеціального шукати не треба — тут не хліб, де важливий білок і клейковина, тут навпаки, клейковини хочеться якнайменше. Гіркою і з ямкою посередині — це не естетика, а зручність: яйце не розтікається по всій дошці, і 
цукор із маслом зручно загрібати по краях, не ганяючись за ними по всьому столу.
Масло — холодне, і це не побажання, а умова фізики. В теплій кухні воно зігріється за ті хвилини, що ви його ріжете кубиками, тому тримайте його в холодильнику до останнього моменту. Якщо масла раптом нема і ви берете маргарин — критерій простий: твердий при кімнатній температурі, без присмаку, бо присмак у печиві нікуди не сховається.
Цукор звичайний, не вимагає ні цукрової пудри, ні коричневого — тут цукор не для карамелізації, як у печиві, що розпливається по деку, а просто для солодкості й легкої хрусткості країв.
Розпушувач — та сама сила, що потім, у духовці, підніме тісто, поки масло в ньому плавиться і випускає пару. Без нього печиво залишиться пласким коржиком, бо нічому буде його підштовхнути зсередини.
Шоколадні краплі можна замінити на будь-який шоколад, порубаний ножем нерівними шматками — навіть краще, бо нерівні шматки дають то тонку смужку розтопленого шоколаду, то цілий шматок, і це цікавіше за однакові краплі з пакета.
160 градусів з конвекцією — це температура, при якій масло встигає розплавитись і підняти тісто розпушувачем раніше, ніж поверхня встигне підрум'янитись і стати твердою скоринкою, що зупинить підйом. Орієнтуйтесь не на годинник, а на колір країв — щойно вони взялися легким золотом, а середина ще бліда, печиво готове: воно дійде на гарячому деку ще хвилину-дві, і тому дванадцять хвилин — це нижня межа, а не закон.
Ще від Luca Martelli
·