Фото від ШІШведські шоколадні смужки
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 325 г Борошно
- 200 г Цукор
- 1 ч. л. ванільний цукор
- 1 ч. л. Розпушувач
- 30 г Какао-порошок несолодке
- 200 г Вершкове масло
- 1 од. Яйця
- 1 од. яєчні білки
- 50 г перлинний цукор
Кроки
Змішайте пшеничне борошно, цукор, ванільний цукор, розпушувач і какао в мисці.
Покришіть туди масло і розітріть до однорідної маси.
Швидко з'єднайте тісто з яйцем і поставте в холодильник на 30 хвилин.
30 хвПоділіть тісто на 4 частини і скачайте їх у довгі джгутики діаметром приблизно 1,5 см.
Відріжте джгутики по довжині деки і викладіть на деко, застелене пергаментним папером.
Злегка сплющіть їх, щоб ширина стала приблизно 4 см.
Змастіть яєчним білком і посипте перловим цукром.
Випікайте в розігрітій духовці при 180 градусах (конвекція) приблизно 14-16 хвилин.
15 хвОдразу після виймання з духовки наріжте смужки навскіс.
Дайте шведським шоколадним смужкам охолонути на решітці.
Це шведське печиво, яке насправді не печиво, а нарізний пиріг — спочатку ліпите чотири довгі джгутики, а вже після духовки ріжете їх навскіс на смужки. Тому й виходить відразу вісімдесят штук з однієї порції тіста: ви не формуєте кожну смужку окремо, ви просто ріжете готову колоду.
Тісто тут пісочне, і це означає одне —
масло має залишатись холодним і твердим аж до того моменту, коли воно потрапить у духовку. Розітерти його з
борошном треба швидко, руками, в крихту — якщо масло почне плавитись від тепла долонь, глютен у борошні почне зв'язуватись з вологою, і замість розсипчастої структури ви отримаєте щось тягуче й гумове.
Дехто думає — холодильник на півгодини це просто щоб тісто не розповзлось. Ні. Головне тут не форма, а температура: холодне масло в гарячій духовці різко скипає, пара розсуває шари тіста — і печиво лишається пухким, а не плоским млинцем. Якщо тісто встигло нагрітись на кухонному столі, цей ефект зникає ще до того, як ви поставили деко в духовку.
Удача тут вимірюється однією річчю — чи ріжеться колода навскіс одразу після духовки рівно, без крихти й тріщин, чи розсипається на друзки. Все інше — колір, запах шоколаду — вже наслідок, а не причина.
Борошна тут більше за масу
какао вдесятеро, і це не помилка пропорції — какао несолодке, тобто без жиру і цукру власного, воно тільки фарбує й гірчить, а структуру тіста тримає борошно з
маслом. Якщо у вас какао з написом "instant" чи "для гарячого шоколаду" — там уже є
цукор і сухе молоко, і тісто попливе, бо баланс вологи зіб'ється.
Масло беріть справжнє, не спред — спред містить воду, яку виробник туди додав навмисно, щоб продукт був дешевшим, а вам ця вода в тісті не потрібна зовсім: вона заважає маслу розтерти борошно в суху крихту, про яку йшлося вище. Холодне з холодильника, не кімнатної температури — тут це не забаганка, а умова, без якої пухкості не буде.
Яйце в тісто одне, а друге йде окремо —
білком змастити поверхню. Це не прикраса заради блиску. Білок висихає в духовці тонкою плівкою, і перловий цукор, яким посипано зверху, тримається на цій плівці, а не обсипається на деко. Якщо перлового цукру нема — підійде будь-який цукор, який не тане миттєво від тепла, тобто грубий, не пудра: звичайний цукор-пісок теж приклеїться, тільки хрусту буде менше.
Вказані 180 градусів з конвекцією працюють тому, що потік гарячого повітря обдуває джгутики тіста з усіх боків одночасно — вони пропікаються й підіймаються рівномірно, а не тільки знизу, як було б у звичайній духовці без вентилятора. Якщо у вас духовка без конвекції — піднімайте температуру градусів на десять-п'ятнадцять і дивіться на колір, а не на годинник: тісто з блідого стає рівномірно рудуватим по всій довжині джгутика, і тільки тоді його можна діставати.
Різати навскіс треба одразу, поки колода гаряча й пластична. Почекаєте, доки охолоне на деці — цукрова скоринка затвердне, і ніж, замість рівного зрізу, дасть вам рвані краї й кришку на столі. Тут терпіння працює навпаки: не чекати, а діяти швидко, поки є вікно можливості. А вже після нарізки — решітка, щоб пара знизу виходила вільно, і низ смужок не відмок від власного тепла.
Ще від Lucas Moreau
·