Фото від ШІБулочки з корицею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 мл Молоко кімнатної температури
- 20 г Дріжджі
- 1 од. Яйця
- 50 г Цукор
- 1 ч. л. Кардамон
- ½ ч. л. Сіль
- 450 г Борошно
- 80 г Вершкове масло
- 150 г Вершкове масло кімнатної температури
- 125 г Цукор
- 50 г коричневий цукор
- 1 ст. л. Кориця
- 1 од. Яйця збите для змащування
Кроки
Розмішайте дріжджі в молоці, додайте яйце, кардамон, цукор і сіль, а також половину борошна. Добре вимішайте тісто.
Додайте вершкове масло, нарізане дрібними кубиками, та решту борошна до тіста і вимішуйте міксером 10 хвилин, доки тісто не стане м'яким.
Дайте тісту піднятися в мисці, накритій чистим рушником, протягом 2 годин.
Змішайте начинку, поки вершкове масло, цукор, коричневий цукор та кориця не сформують однорідну пасту.
Розкачайте тісто у прямокутник і розподіліть начинку по всій поверхні.
Складіть одну третину тіста, а потім другу третину, щоб тісто утворило 3 шари.
Розкачайте тісто знову у прямокутник і наріжте на 12 однакових смужок, скрутіть у булочки з корицею.
Викладіть усі булочки на деко з пергаментним папером і дайте їм підійти ще 40 хвилин.
Випікайте в розігрітій духовці при 175 градусах (з конвекцією) близько 15-18 хвилин.
Дайте булочкам трохи охолонути на деку, щоб начинка встигла застигнути.
Це
кардамонові булочки з
корицею — щось середнє між шведським kanelbulle і тим, що ви уявляєте, коли думаєте «здоба». Тісто дріжджове, збагачене
маслом і
яйцем, начинка — масляно-цукрова паста з корицею, яка під час випікання плавиться і просочує шари. Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а задовго до неї, на етапі тіста й часу, який ви йому дасте.
Головна інтрига тут не в самому рецепті — він простий і не підведе, якщо не поспішати. Інтрига в тому, що тісто з маслом і яйцем піднімається повільніше за пісне, і якщо ви звикли до швидких дріжджових булок, тут знадобиться терпіння. Два виходи, два розкачування, і кожен етап має свою видиму ознаку готовності — не секундомір.
Дехто каже: здобне тісто можна прискорити теплом — поставити в гарячу духовку чи на батарею. Ні, бо вище десь 38-40 градусів
дріжджі не прискорюються, а глушаться, і заодно починає підтоплюватись масло в тісті — воно просочується назовні, а не лишається шарами, і булочка з пухкої стає щільною та масною. Тепле місце — так, кімнатна температура — ідеально, ніякого форсажу.
Результат — м'які, шаруваті булочки з карамелізованою начинкою, яка в розрізі тягнеться. Дванадцять штук — це на компанію до чаю, не на одного.
Молоко кімнатної температури — не примха, а умова для
дріжджів: холодне молоко їх присипляє, і перший підйом тіста розтягнеться невідомо на скільки. Якщо молоко прямо з холодильника, дайте йому постояти хвилин двадцять на столі — це дешевше, ніж чекати зайву годину біля тіста.
Яйце і
кардамон у перший заміс — це не просто смак, це ще й колір та аромат майбутньої здоби. Кардамон тут не для екзотики — скандинавська традиція класти його в дріжджове тісто пояснюється просто: прянощі возили ті самі торгові шляхи, що й зерно, і кардамон у Швеції чи Данії був звичним, як у нас — чорний перець. Якщо кардамону немає — не біда, половина чайної ложки мелетого імбиру або просто більше цедри дадуть своє тепло, страва не завалиться.
Масло в тісто кладеться кубиками і вже після того, як
борошно з рідиною утворили однорідну масу — так воно рівномірно вмішується міксером, а не розмазується грудками. Чим холодніше масло на цьому етапі (але не з морозилки), тим менше ризик, що тісто почне «текти» під час довгого вимішування.
Перший підйом — дві години під рушником, і це нижня межа, а не присуд. Дивіться на тісто: воно має стати вдвічі більшим і м'яко пружинити під пальцем, повертаючись наполовину. Якщо на кухні холодно — чекайте довше, це не брак рецепта, а фізика: дріжджам потрібен час, і його не скоротити, додавши більше дріжджів — вийде присмак дріжджового тіста замість масляного.
Начинка — це паста з м'якого масла, двох видів цукру й
кориці. Мусковадо тут не для галочки: у нього є патока, яка дає вологість і легку карамельну гіркуватість, якої немає у звичайного цукру. Немає мусковадо — беріть коричневий тростинний, або навіть звичайний білий, тільки тоді додайте трохи масла більше, щоб начинка не пересохла під час випікання.
Складання втричі, як лист тіста для листкового, — це не естетика, а спосіб утримати шари начинки всередині, щоб масло не витекло на лист раніше часу. 175 градусів — це той жар, при якому
цукор у начинці встигає карамелізуватися й тісто пропікається, не підгорівши зверху раніше, ніж піднялося зсередини; сімнадцять хвилин — орієнтир, а не закон: дивіться на колір — верх має стати рівномірно рудувато-золотим, і булочка має пружинити, якщо натиснути зверху.
Ще від Ostap Melnyk
·