Фото від ШІКавове печиво
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 300 г Борошно
- 150 г Вершкове масло розм'якшене
- 100 г Коричневий цукор
- 2 од. Яєчний жовток
- 5 г Какао-порошок
- 10 г Розчинна кава
- 4 г Розпушувач
Кроки
За допомогою електричного міксера збиваємо розм'якшене вершкове масло в мисці, додаємо коричневий цукор.
Продовжуючи збивати, вливаємо яєчні жовтки, какао-порошок і розчинну каву; добре перемішуємо.
Просіюємо борошно і додаємо його поступово до решти маси разом із розпушувачем.
Вимішуємо тісто кулінарною лопаткою до компактної консистенції.
Перекладаємо тісто на робочу поверхню і вимішуємо руками до утворення кульки.
Накриваємо харчовою плівкою і залишаємо в холодильнику щонайменше 1 годину.
60 хвЗастеляємо противень папером для випічки і формуємо печиво овальної форми (приблизно 25 г на кожне).
Робимо неглибокий надріз по центру кожного печива гладким ножем.
Випікаємо в духовці за температури 180 градусів 10-15 хвилин.
12 хвДаємо охолонути.
Кавове печиво — це не десерт для тих, хто любить каву. Це печиво для тих, хто не любить нудне печиво.
Какао тут не для кольору, а кава не для бадьорості: разом вони забирають зайву солодкість і дають гіркуватий фон, на якому коричневий
цукор карамеллю грає, а не просто солодить.
Вийде воно чи ні — вирішується в холодильнику, а не в духовці.
Масло розм'якшене,
жовтки рідкі, тісто м'яке й липке — якщо його одразу в піч, воно розповзеться млинцем. Година в холоді — це не формальність і не забаганка рецепта, це час, за який масло знову стає твердим, а клейковина в
борошні встигає заспокоїтись після вимішування. Без цього часу у вас буде тонка хрумка галета замість печива з м'якою серединкою.
Друге місце, де все вирішується, — духовка, і тут треба знати межі своєї плити. 180 градусів — це орієнтир, а не закон: у духовках із верхнім жаром печиво підгорить знизу раніше, ніж пропечеться всередині, якщо ви не знаєте, де в вашій духовці гарячіше. Орієнтуйтесь на край печива — щойно він перестав бути мокрим і матовим, і трохи підсохла скоринка — все, досить, бо в середині воно ще буде м'яким, і це правильно: охолоне — стане саме такої щільності, як треба.
Масло беріть справді розм'якшене, не розтоплене — різниця відчутна в текстурі. Розтоплене масло дає тісто, яке розтікається по деку, бо втрачає структуру, яку дає масло, збите з цукром у пухку масу з бульбашками повітря. Якщо забули дістати масло заздалегідь — поріжте кубиками, так воно швидше дійде до кімнатної температури, ніж цілим шматком.
Коричневий
цукор тут не просто цукор, а ще й волога та патока, яких немає у звичайному білому. Звідси й м'якість печива, і легкий карамельний присмак. Дехто каже — можна замінити звичайним цукром один в один. Можна, але печиво вийде суше й менш темне, бо саме патока в коричневому цукрі тримає вологу під час випікання.
Жовтки, а не цілі яйця — це теж не примха. Білок у тісті для печива додає пружності й робить його більш «гумовим» при випіканні, а тут потрібна розсипчаста, ламка структура. Якщо у вас лишилися білки — не викидайте, це вже інша розмова, не про це печиво.
Какао і розчинна кава — малі за вагою, але вирішальні за смаком інгредієнти. Какао дайте гіркуватий, кавовий — бо натуральний смак шоколаду без цукру саме такий, трохи земляний. Розчинна кава тут працює не як напій, а як підсилювач смаку какао — разом вони звучать глибше, ніж окремо. Беріть звичайну розчинну, без ароматизаторів, бо ванільна чи карамельна кава внесе зайву солодкість, яку потім нічим не зняти.
Борошно просіюйте не заради забобону, а щоб
розпушувач рівномірно розійшовся по всій масі — інакше матимете печиво, яке в одному місці піднялося, а в іншому лишилося пласким. Розпушувач саме в такій малій кількості дає легкий підйом, а не пухнастість кекса — печиво має лишитися компактним, з тріщинкою зверху, а не розпливтися шапкою.
Формуючи кульки по 25 грамів, не женіться за ідеальною вагою — важливіше, щоб вони були однакового розміру між собою, інакше одні печива пересохнуть у духовці раніше за інші. Надріз по центру — це не прикраса, а місце, куди піде тріщина природно, замість того щоб тріснути печиво хаотично збоку.
Ще від Luca Martelli
·