Фото від ШІКукурудзяний пиріг
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Вершкове масло розм'якшене
- 150 г Цукор
- 150 г Борошно
- 150 г Кукурудзяне борошно
- 180 г Молоко
- 3 од. Яйця
- 16 г Розпушувач
- 60 г Мед
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
У миску покладіть розм'якшене вершкове масло, додайте цукор і збийте міксером до однорідної пухкої маси.
Поступово, по одному, вбийте яйця, продовжуючи збивати.
Просійте борошно, додайте кукурудзяне борошно фіоретто і вимішайте.
Влийте молоко і додайте акацієвий мед для аромату.
Додайте розпушувач і добре вимішайте тісто до однорідності.
Перелийте тісто у форму діаметром 24 см, змащену маслом і присипану борошном.
Випікайте в розігрітій до 180 градусів духовці з конвекцією 50-55 хвилин.
52 хвПриблизно через 20 хвилин перевірте пиріг; якщо надто темніє, накрийте фольгою.
20 хвДайте пирогу охолонути, за бажанням посипте цукровою пудрою і подавайте.
Кукурудзяний пиріг — це не мафін, вдягнений в чуже ім'я, а справжня суперечка двох борошен за те, хто з них головний. Звичайне пшеничне дає клейковину — тобто каркас, пружність, те, що тримає форму. Кукурудзяне 
фіоретто клейковини майже не має, зате має смак — теплий, трохи солодкуватий, і дрібну крихкість, через яку пиріг ламається не шматками, а розсипається зернинками, як пісок на межі з водою.
Тому тут пропорція — не примха, а баланс сил. Половина на половину 
борошна означає: достатньо пшеничного, щоб тісто піднялося і не розвалилося при розрізанні, і достатньо кукурудзяного, щоб відчувався той самий смак, заради якого цей пиріг взагалі замислили. Переберіть з кукурудзяним — отримаєте запечену кашу. Переберіть з пшеничним — отримаєте звичайний бісквіт, і зникне сенс усієї витівки.
Дехто каже — 
мед у випічці потрібен лише заради солодкості. Ні, бо цукру тут і так 150 грамів, цього вистачить з лишком. Мед додають заради запаху, який 
цукор дати не може: акацієвий мед майже не має власного кольору і слабкий у смаку, зате пахне тонко й не перебиває кукурудзу. Якщо такого немає — беріть будь-який світлий мед без вираженого присмаку, темний гречаний сюди не годиться, він тягне ковдру на себе.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а в мисці, коли ви збиваєте 
масло з цукром. Якщо маса стане пухкою і світлою — у ній уже сидить повітря, яке потім підхопить 
розпушувач. Якщо полінуєтесь і просто перемішаєте — пиріг підніметься тільки хімією з пакетика, і буде щільним, як гарна цеглина, тільки солодкою.
Масло має бути м'яким, не розтопленим — це різниця між збиванням і просто перемішуванням. Розтоплене масло не утримує бульбашки повітря, воно просто ллється, і вся робота міксера піде нанівець. М'яке масло — те, що проминається пальцем без зусилля, кімнатної температури, нічого складнішого.
Яйця вбивайте по одному, а не всі разом, бо масляно-цукрова маса — це емульсія, і якщо вилити туди одразу три яйця, вона може розшаруватися: масло піде окремо, рідина окремо. По одному, з паузою на перемішування — емульсія встигає "прийняти" кожну порцію рідини, не ламаючись.
Кукурудзяне борошно фіоретто — це тонкого помелу борошно, майже як пшеничне на дотик, не плутайте з кукурудзяною крупою чи грубим борошном для мамалиги. Якщо у вас тільки грубе — пиріг вийде з відчутними зернинками, не страшно, але текстура буде інша, грубіша, ближча до кукурудзяного хліба, ніж до пирога.
Молоко тут не для смаку, а для консистенції: воно розбавляє густе тісто до стану, який можна вилити у форму, а не намазати ложкою. Будь-яке молоко середньої жирності підійде, рослинне теж спрацює, якщо потрібно, головне — щоб було рідким, а не густим йогуртом.
Розпушувач — 16 грамів на такий об'єм тіста — це майже верхня межа розумного, і це не помилка рецепта: кукурудзяне борошно важче пшеничного, воно "тягне" тісто вниз, і щоб пиріг піднявся, потрібна більша піднімальна сила, ніж у звичайному бісквіті.
Форму маслом і борошном змащують не для краси, а щоб тісто не прилипло до металу намертво: без цього шару пиріг при вийманні може лишити половину себе на дні форми. Якщо форма силіконова — цей крок можна пропустити, силікон сам по собі не тримає тісто.
Ще від Inès Lambert
·