Фото від ШІТорт із заварним кремом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 330 г Борошно
- 270 г Цукор
- 450 мл Молоко
- 130 мл Рослинна олія
- 3 од. Яйця
- 1 од. Розпушувач
- 3 од. яєчні жовтки
- 1 од. ванільний стручок
- за смаком Сіль за смаком
Кроки
Розігріваємо 250 мл молока разом із ванільним стручком у казанку.
Розбиваємо яйця, відокремлюємо жовтки в окрему миску.
Збиваємо жовтки, додаємо 70 г цукру, насінини ванілі, щіпку солі та 30 г борошна, вимішуємо до однорідності.
Переливаємо суміш у казанок із гарячим молоком і варимо на середньому вогні, поки не з'являться бульбашки.
Вимішуємо вміст казанка вінчиком. Варимо ще одну хвилину, після чого знімаємо з вогню.
Переливаємо крем в іншу миску, накриваємо харчовою плівкою і залишаємо охолонути.
Збиваємо яйця з цукром до білуватої пінистої маси.
Додаємо олію і вливаємо 100 мл молока, продовжуючи збивати.
Перемішуємо, додаємо 300 г просіяного борошна та розпушувач, вимішуємо до однорідного тіста.
Викладаємо тісто у змащену маслом і присипану борошном форму діаметром 20-22 см, зверху виливаємо охолоджений заварний крем.
Розрівнюємо крем ложкою.
Випікаємо у розігрітій до 180 градусів духовці з конвекцією.
40 хв
Цей торт — хитрий трюк, а не два окремих десерти. Ви заливаєте рідке бісквітне тісто і зверху — ще рідший заварний крем, і ставите в духовку одним шаром. А духовка сама розкладає все по поличках: важче тісто осідає вниз і підіймається бісквітом, легший крем спливає нагору і схоплюється ніжною прошарком. Ніхто нічого руками не прошаровує — фізика густини робить за вас всю акуратну роботу.
Вийде чи ні — залежить від одного: наскільки крем встиг охолонути перед тим, як ви його виливаєте на тісто. Гарячий крем одразу змішається з тістом, і замість двох шарів ви отримаєте одну мокру кашу. Охолоджений до кімнатної температури крем — густіший, важчий по текстурі на дотик, лягає окремим шаром і тримає форму, поки печеться.
Друге місце, де все може піти не так, — це момент варіння крему на плиті. Тут не рахують хвилини, тут дивляться на бульбашки: щойно вони з'явилися — все, крем зварився, йому залишається ще хвилина на вогні для стабільності, і все, знімайте. Передержите —
жовтки згорнуться грудками, і крем з оксамитового стане яєчним по текстурі, це вже не виправити.
Торт домашній, без претензій на ресторанну кондитерку, тому форма на 20-22 см — це правильний розмір для звичайної духовки й звичайної родини. Шести людям має вистатити, ще й шматочок-другий на завтра залишиться.
Борошна в рецепті дві частки, і вони працюють по-різному. Ті 30 г, що йдуть у заварний крем, — загущувач, той самий крохмаль-родич, який не дає
жовткам звернутися при нагріванні окремо, а тримає їх у рівномірній емульсії з
молоком. Ті 300 г у тісті — основа каркасу, і тут важлива не марка, а те, що борошно просіяне: повітря, яке потрапляє в нього при просіюванні, потім допомагає
розпушувачу підняти тісто рівномірно, без грудок і проваленого центру.
Молоко розділене не випадково: 250 мл іде в крем, бо саме стільки треба, щоб жовтки з цукром і борошном розчинилися в рідині без грудочок, а 100 мл — у тісто, щоб розрідити його до стану, з якого крем потім зможе на нього лягти, не продавлюючи до дна форми. Ванільний
стручок у гарячому молоці — це не про аромат заради аромату, а про те, що ванільні насінини розкриваються тільки в гарячій жировій чи молочній рідині, у холодному молоці вони так і залишаться непомітними крапками.
Яйця в тісті і жовтки в кремі — теж не взаємозамінні просто так. Цільні яйця дають тісту підйом і структуру через білок, який при збиванні з цукром утримує повітря. Жовтки в кремі — чистий жир і лецитин, вони зв'язують крем і роблять його оксамитовим без зайвої піни білка, яка крему тільки заважає бути гладким.
Олія в тісті — та, що без власного запаху, звичайна соняшникова рафінована підійде, оливкову сюди тягнути не варто, вона переб'є ваніль своїм присмаком. Головне правило заміни тут просте: будь-яка нейтральна рослинна олія працює однаково, бо її роль — зробити тісто вологим і м'яким, не додаючи смаку вершкового масла, яке в цьому рецепті було б зайвим і до того ж застигає холодним, роблячи текстуру щільнішою.
Розпушувач рахуйте не на око, а дотримуючись пачки — тут це хімічна реакція соди чи фосфату з кислотою тіста, і якщо його забагато, тісто підніметься швидко й так само швидко осяде, залишивши по собі не пишний бісквіт, а щільну гумову підошву.
Конвекція в духовці потрібна тому, що вона рівномірно обдуває торт з усіх боків, і крем зверху не пересихає скоринкою раніше, ніж пропечеться тісто знизу. Якщо конвекції у вашій духовці немає — нічого страшного, пектиме і без неї, просто дивіться не на годинник, а на поверхню: крем має втратити блиск рідини і стати матовим, трохи пружним на дотик, а дерев'яна шпажка, встромлена в тісто під кремом, має виходити чистою.
Ще від Luca Martelli
·