Фото від ШІПіцетти з баклажанів з анчоусами та фонтіною
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 6 од. Баклажан
- 12 од. Анчоуси
- 5 од. Помідор
- 200 г Фонтіна
- 50 г Пекоріно Романо
- 6 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Базилік за смаком
Кроки
Баклажани ретельно промийте і наріжте скибочками завтовшки приблизно 1,5 см.
Складіть скибочки в сито, посипте крупною сіллю й залишіть, щоб вийшла гірка волога.
Промийте скибочки і обсушіть папером.
Викладіть скибочки на лист, вкритий пергаментом, зробіть неглибокі надрізи на поверхні, полийте оливковою олією і трохи посоліть.
Запікайте в розігрітій до 200 градусів духовці щонайменше 20 хвилин.
20 хвВимийте помідори, очистіть їх від шкірки і наріжте дрібними кубиками.
Фонтіну наріжте кубиками.
На готові скибочки баклажанів викладіть шар кубиків помідорів, додайте кубики фонтіни і по одному анчоусу на скибочку.
Посипте пекоріно і поставте в духовку, розігріту до 200 градусів, на кілька хвилин, щоб сир розплавився.
Прикрасьте листочками базиліка і подавайте гарячими.
Піцетти — це коли 
баклажан грає роль коржа для піци, а ви при цьому нічого не місите й не чекаєте, поки тісто підійде. Чесно кажучи, це ближче до овочевої закуски з начинкою, ніж до піци, але назва прижилась — і бог з нею.
Вийде страва чи ні, вирішується на етапі баклажана, а не на етапі сиру. Головний ворог тут — гіркота й зайва вода в м'якоті. Якщо баклажан не просолити заздалегідь, він або гірчитиме, або під час запікання пустить сік — і замість підсмаженої скоринки ви отримаєте варену ганчірку, на яку вже марно класти 
фонтіну й 
помідори.
Друга точка, де все або складається, або розсипається — температура духовки. 200 градусів для баклажана — це не «щоб швидше», а щоб волога встигала випаровуватись швидше, ніж м'якуш встигає розм'якнути в кашу. Тому орієнтир готовності на першому етапі — не хвилини, а вигляд: скибочка повинна стати м'якою, але пружною, з підсохлими краями, а не просто теплою.
Третій момент — сир. Фонтіна й 
пекоріно тут не для того, щоб «було багато сиру», а щоб закрити начинку зверху плівкою, яка не дає помідорному соку розтектися по листу раніше, ніж усе прогріється. Коли сир розплавився й трохи пішов бульбашками — все готово, і далі тримати в духовці сенсу немає: фонтіна швидко переходить з «тягнеться» в «розтеклась калюжею».
Баклажани беріть щільні, важкі на вагу — легкі й пружні всередині часто порожнисті, з насінням, яке й дає гіркоту. Товщина скибки 1,5 см — не прикмета, а розрахунок: тонше пересохне раніше, ніж пропечеться всередині, товще залишиться сирим під підрум'яненою скоринкою.
Сіль перед запіканням — не для смаку, а щоб витягнути з м'якуша гірку рідину осмосом: сіль "тягне" воду назовні, і та стікає краплями, які ви потім змиваєте. Дехто каже — сучасні сорти баклажанів не гіркі, можна пропустити цей крок. Частково правда, гіркоти справді менше, ніж тридцять років тому, але зайва волога нікуди не поділась, і без просолювання баклажан все одно пустить сік просто на лист, а не скраплиться заздалегідь.
Анчоуси — це сіль і риб'яча глибина одним інгредієнтом, не рибний смак сам по собі, а підсилювач усього іншого на тарілці. Якщо анчоусів немає або вони не для вас — замінюйте будь-яким солоним і ферментованим продуктом з морською ноткою, наприклад кілька крапель рибного соусу на скибочку замість цілої рибки, або просто додайте трохи більше солі й оливок, якщо хочете обійтись зовсім без риби.
Помідори очищайте від шкірки, бо вона під час короткого запікання не встигає стати м'якою і скручується неприємними стрічками. Якщо шкірку знімати лінь — просто наріжте дрібніше, вплив на текстуру буде менш помітний, хоча ідеально не вийде.
Фонтіна — сир, що тягнеться і плавиться м'яко, без олійних плям на поверхні. Критерій заміни простий: будь-який напівтвердий сир із хорошим плавленням і неагресивним смаком, щоб не перебивав помідори й анчоуси. Моцарела тут підійде ближче за смаком до звичної піци, але дасть більше вологи. Пекоріно зверху — сольова й гостра нотка, його роль ближче до приправи, ніж до основного сиру, тому замінювати можна пармезаном без втрати сенсу.
Базилік кладіть вже на гарячу готову страву, не раніше — у духовці листя за кілька хвилин чорніє і втрачає весь аромат, перетворюючись на прикрасу хіба що для фотографії.
Ще від Nora Vasquez
·