Фото від ШІБаклажани з перцем на сковороді
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Баклажан
- 1 од. Болгарський перець
- 1 од. Болгарський перець жовтий
- 2 ст. л. Томатна паста
- 1 од. Цибуля
- 8 ст. л. Оливкова олія
- 50 г Оливки
- Майоран за смаком
- Чебрець за смаком
- за смаком Сіль за смаком
Кроки
Миємо баклажани, обсушуємо і нарізаємо кубиками. Викладаємо їх у миску, посипаємо сіллю і залишаємо приблизно на 1 годину.
60 хвОчищаємо і дрібно нарізаємо цибулю. При потребі покладаємо цибулю в морозильник на 10-15 хвилин перед тим, як нарізати.
Очищаємо болгарський перець і жовтий болгарський перець, видаляючи плодоніжку, волокна і насіння. Нарізаємо перець кубиками приблизно по 3 сантиметри.
У сковороді з високими бортами обсмажуємо цибулю до золотистого кольору на великій кількості оливкової олії.
Додаємо нарізаний перець і готуємо приблизно 15 хвилин на малому вогні разом із майораном і чебрецем.
15 хвНа іншій сковороді обсмажуємо баклажани. Щойно вони підрум'яняться, перекладаємо їх до сковороди з цибулею, перцем і травами.
Присолюємо до смаку, додаємо томатну пасту і перемішуємо всі інгредієнти.
Готуємо ще приблизно 15 хвилин, після чого вимикаємо вогонь і додаємо оливки.
15 хв
Це овочеве рагу на сковороді — 
баклажани, два 
перці, 
цибуля, томатна 
паста і 
оливки під завісу. Страва прощає помилки в пропорціях, не прощає одного: поспіху з баклажанами. Все інше — справа смаку й того, що знайшлося в холодильнику.
Вийде вона майже напевно, якщо ви не поженете процес. Головний ворог тут — волога в баклажанах і бажання зробити все за двадцять хвилин замість сорока п'яти, які страва просить чесно.
На чотирьох їдців цього вистачить як гарніру, і ще й залишиться на завтра — рагу такого типу наступного дня навіть кращі, бо смаки встигають подружитися.
Сіль на нарізані баклажани і година очікування — це не забаганка, а відкачка гіркоти й зайвої води. Баклажан — губка: вбирає 
олію охоче, а віддавати вологу не поспішає. Сіль витягає сік осмосом, і те, що виходить краплями на поверхню — і є той гіркуватий сік, який інакше тушкувався б разом з овочами і робив смак мулким. Витерти насухо перед обсмажуванням — обов'язково, інакше баклажан не підрум'яниться, а почне варитися у власній волозі.
Дехто каже — баклажани треба вимочувати в солоній воді. Ні, бо вода, навпаки, заходить усередину, і овоч потім більше схожий на губку з компоту, ніж на те, що ви обсмажуєте. Суха сіль і чекання — ось і весь механізм, без зайвої хімії.
Цибулю в морозильник на 10-15 хвилин — це не примха, а спосіб не плакати: холод сповільнює випаровування сірчистих сполук, які і їдять очі. Ефект скромний, але реальний, і коштує нуль додаткових зусиль.
Перець — болгарський і жовтий — тут не заради кольору, хоч і це приємно. Жовтий солодший, червоний-зелений дає трохи гіркуватої ноти, разом вони балансують одне одного. Якщо є тільки один вид — беріть, страва не розвалиться, просто буде рівнішою на смак, без тієї легкої гри.
Оливкова олія в такій кількості — це середовище для цибулі й перцю, а не просто жир для смаження: вона несе на собі аромат 
майорану й 
чебрецю, розчиняючи їхні ефірні олії, які у воді просто не розкриються. Якщо олії шкода або смак для вас надто виразний — підійде будь-яка олія без власного запаху, соняшникова теж спрацює, тільки трави тоді розкриються трохи тихіше.
Томатна паста додається після того, як овочі вже м'які — не раніше, бо кислота з томату гальмує розм'якшення клітковини, і перець з баклажаном тоді довше лишаються твердуватими. Оливки кладемо в кінці, коли вогонь уже вимкнено: вони й так солоні й готові, довге тушкування їм тільки шкодить — стають гумовими й віддають усю свою сіль у страву, перебираючи баланс на себе.
Ще від Nora Vasquez
·