Фото від ШІРіздвяні тістечка з начинкою
Інгредієнти
- 300 г Борошно
- 50 г борошно грахам
- ½ ч. л. Розпушувач
- 25 г Цукор
- 1 ч. л. Сіль
- ½ ч. л. ванільний порошок
- 225 г Вершкове масло
- 1 од. Яйця
- 200 мл Молоко
- 100 г Чорний шоколад
- 100 мл вершки для збивання
- 24 од. Маршмелоу
- 10 од. маленькі льодяникові палички
- 1 од. Яйця для змазування
- 3 ст. л. цукрова пудра для глазурі
- 2 ст. л. м'ятні карамельні тростини грубо подрібнені
Кроки
Розігрійте вершки до кипіння і зніміть з вогню перед закипанням. Додайте шоколад і розмішайте до однорідності.
5 хвПерелийте ганаш у банку і поставте в холодильник щонайменше на 30 хвилин.
30 хвЗмішайте в мисці борошно, цільнозернове борошно, розпушувач, цукор, сіль і ванільний порошок до однорідної маси, після чого розітріть туди масло до однорідної маси. Вмішайте яйце, а потім молоко.
5 хвРозкачайте тісто на столі у прямокутник завтовшки 2 мм, наріжте прямокутники 6×10 см.
Наповніть половину прямокутників шоколадним ганашем, зефірками й подрібненими карамельними тростинками.
Змастіть прямокутники тіста без начинки і покладіть їх зверху на тісто з начинкою — змащеною стороною донизу до начинки. З'єднайте два шматки тіста, притиснувши краї виделкою по всьому периметру.
2 хвЗмастіть збитим яйцем та випікайте при 175 градусах протягом 15 хвилин до золотистого кольору.
15 хвПісля охолодження прикрасьте білою глазур'ю (суміш цукрової пудри та холодної води) та подрібненими м'ятними карамельними тростинками.
3 хв
Поп-тартс — це американська ідея, яка насправді є онукою англійського пирога з начинкою в тісті: з'єднати дві пластини тіста по краях так, щоб начинка не втекла в духовку. Тут замість джему — розтоплений
шоколад,
зефір і карамель, тобто по суті міні-пиріжок, замаскований під різдвяне печиво. Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, коли ви розкачуєте тісто й ліпите краї.
Головна небезпека тут не підгоріти, а протекти. Ганаш у холодильнику твердне не для смаку — охолоджений жир не розтікається миттєво при контакті з теплим тістом, і у вас є пара хвилин, щоб защипнути краї, поки начинка ще густа. Якщо ганаш теплий чи рідкий — він потече в шви, і виделка вже нічого не притисне, бо притискати нема до чого.
Дехто каже: чим товщі тісто розкачаєш, тим надійніше заклеїш шви. Ні, товсте тісто не пропікається рівномірно, середина лишається сирою, поки краї вже золоті — а два міліметри тут не примха, а розрахунок на 15 хвилин при 175: за цей час тонкий шар встигає і піднятись, і дійти, і не пересохнути.
Рахуйте на 12 штук — на велику різдвяну компанію, де кожному по одному-два, і ще лишиться для тих, хто прийде пізніше.
Борошно тут подвійне не для моди. Цільнозернове дає тісту структуру й легку шорсткість, тримає форму краще, ніж чисто біле — яке саме по собі дає ніжність, але розм'якне й попливе, якщо начинки покласти щедро. Пропорція 300 до 50 — це баланс: основа тримає, а біле не дає тісту стати жорстким картоном.
Масло холодне й розтерте в крихту — ось де запобігається головний дефект листкового на вигляд тіста: якщо масло розтопити чи хоча б дати йому нагрітися в руках, воно просочить борошно наскрізь, і замість шарів ви отримаєте щось середнє між коржем і сухарем. Розтирати треба руками чи виделкою, швидко, поки масло лишається твердими шматочками — вони потім, у духовці, перетворяться на пару й дадуть той тріск, якого інакше нізвідки взяти.
Яйце і
молоко зв'язують тісто, не більше. Якщо молока нема — підійде будь-яка рідина з достатньою жирністю, щоб тісто не стало сухим:
вершки, навіть кефір розведений водою, аби тільки не чиста вода, бо тоді тісто стане гумовим при випічці.
Шоколад для ганашу беріть темний, бо саме в ньому какао-масло достатньо тверде, щоб після охолодження ганаш тримав форму, а не розтікся при найменшому теплі тіста. Молочний чи білий тут підведе — вони м'якші, і ваша начинка перетвориться на калюжу ще до духовки.
Зефір і карамельні тростинки — це вже не технологія, а різдвяний звичай: саме такий набір асоціюється зі святковими прилавками в Америці, звідки й прийшла сама ідея поп-тартса. Якщо тростинок нема — підійде будь-яка тверда карамель, подрібнена ножем, аби вона давала хрускіт і солодкість, а не плавилась одразу при контакті з теплим ганашем.
Глазур із
пудри та холодної води — не прикраса заради картинки, а завершення смаку: холодна вода не дає цукру розчинитися повністю, і глазур застигає тонкою скоринкою, а не розповзається по печиву. Тут терпіння теж частина рецепта — мастити глазур'ю гарячий поп-тартс не варто, вона просто стече, тож дайте йому охолонути насправді, а не "трохи".
Ще від Tomás Herrera
·