Фото від ШІНьокко фрітто
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 350 г Борошно
- 15 г Дріжджі
- 1 ч. л. Цукор або мед
- 50 г Рослинна олія
- 10 г Сіль
- 180 мл Вода теплою
- Арахісова олія за смаком
- мішані ковбасні делікатеси за смаком
Кроки
Висипте борошно в миску, додайте цукор, олію та дріжджі, розчинені в теплій воді, перемішайте і додайте сіль.
Вимішуйте тісто до гладкості, однорідності і доброго розвитку, сформуйте кульку.
Залиште тісто підходити доки не збільшиться вдвічі.
60 хвРозкачайте тісто руками на борошнистій поверхні до прямокутника.
Ножем для піци наріжте тісто на смужки шириною 6–7 см, а потім на ромбики або квадратики.
Розігрійте олію у глибокій сковороді та смажте по кілька шматочків за раз до пухкості і золотистого кольору.
Викладіть смажене ньокко на паперовий рушник для видалення зайвої олії.
Ньокко фрітто — це хліб, який не йде в духовку, а пірнає в 
олію. По суті те саме дріжджове тісто, що й на фокачу чи на звичайний хліб, тільки доля в нього інша: не повільне запікання, а швидке занурення в гаряче. Звідси і result — не скоринка й м'якуш, а пухирчаста, порожниста всередині штука, яка хрумтить зовні й майже порожня в середині.
Вийде чи ні — вирішується на етапі підйому тіста, а не на сковороді. Якщо 
дріжджі слабкі або тісто не встигло подвоїтись — у фритюрі воно просто обсмажиться зовні, а всередині залишиться щільним грудочком, важким на вигляд і на смак. Олія варить миттєво зовнішній шар, і якщо всередині немає бульбашок повітря — розширюватись нічому.
Ця страва родом із бідних кухонь північної Італії, де піч була одна на все село або й зовсім не було своєї, а сковорода з олією — завжди під рукою. Смажити швидше й дешевше, ніж топити піч заради одного хлібця. Тому й їдять це не саме по собі, а з начинкою — шинкою, ковбасою, сиром: хліб тут — носій, а не головна страва.
Борошно беріть звичайне пшеничне, нічого спеціального тут не треба — клейковини в ньому достатньо, щоб тісто тягнулось і тримало бульбашки газу, які вивільнять дріжджі. 350 г — це на компанію з п'яти людей, які їдять це як закуску, а не як основну страву, майте на увазі.
Дріжджі — серце рецепта. 15 г свіжих пресованих — це доволі багато для такого обсягу борошна, і це не помилка: тісто має піднятись за розумний час на звичайній кухні, де ніхто не контролює температуру з точністю до градуса. Якщо у вас сухі дріжджі — беріть приблизно третину від ваги свіжих, тобто грамів п'ять, не більше, бо сухі активніші. 
Вода для розчинення — тепла, як парне молоко, не гаряча: гарячою водою дріжджі просто вб'єте, а не розбудите.
Цукор чи мед — не для солодкості тіста, її там не відчутно. Це їжа для дріжджів у перші хвилини, поки клейковина ще не розвинулась і дріжджам нема за що зачепитись. Олія чи смалець в тісті — 50 г — роблять м'якуш ніжнішим і не дають тісту зачерствіти швидко, хоча тут воно все одно довго не лежить. 
Сіль додавайте окремо від дріжджів і не одразу — сіль у прямому контакті з дріжджами гальмує їхню роботу, тому вона й іде другою, вже коли дріжджі розчинені й розбурхані.
Для обсмажування — арахісова олія, і тут є причина, а не примха: вона витримує високу температуру без диму довше за соняшникову, а запаху власного майже не дає. Якщо такої нема — беріть будь-яку рафіновану олію без запаху з високою точкою димлення, рафінована соняшникова теж підійде, аромат соняшникової нерафінованої тільки заважатиме.
Готовність на сковороді визначайте оком: шматочок повинен надутись, стати золотистим рівномірно, а не плямами. Плями — ознака нерівної температури олії або того, що шматочки лежать надто щільно й заважають один одному. Смажте невеликими партіями — це не економія часу, а умова рівномірного смаження.
Асорті ковбасних виробів тут не випадкова приписка — це і є сенс страви. Самостійно ньокко фрітто — просто хліб, трохи дивний на вигляд. А з тонко нарізаною шинкою чи салямі, покладеною в теплу кишеню, яка утворюється всередині кожного шматочка, — це вже закуска, яку роблять заради цього контрасту: хрустке зовні, порожнисте і м'яке всередині, і щось солоне й жирне в середині.
Ще від Luca Martelli
·