Фото від ШІСмажена свиняча грудинка з петрушковим соусом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 800 г Свиняча черевина скибками
- 2 ст. л. Вершкове масло
- 2 ст. л. Борошно
- 500 мл Молоко
- ½ од. Лимон сік і цедра
- 2 жменя Петрушка дрібно нарізана
- Сіль
- Чорний перець
- 1 кг Картопля варена
- 1 жменя Петрушка для посипання
Кроки
Посипте скибки свинячої черевини сіллю і викладіть на решітку над деком, застеленим пергаментним папером.
Смажте скибки в розігрітій до 175 градусів духовці з конвекцією 30–40 хвилин, кілька разів перевертаючи.
Покладіть картоплю в каструлю з холодною підсоленою водою, доведіть до кипіння і варіть близько 20 хвилин.
Перевірте, чи картопля готова та м'яка, і злийте воду. Тримайте її теплою в каструлі під кришкою, поки свиняча черевина і соус будуть готові.
Розтопіть вершкове масло в каструлі на слабкому вогні, вбийте борошно до однорідної маси, а потім поступово влийте молоко, постійно збиваючи.
Варіть соус близько 5 хвилин на середньому вогні, безперервно збиваючи.
Приправте соус лимонним соком і цедрою, петрушкою та сіллю.
Грудинка на решітці над деком — це не естетика, це фізика. М'ясо лежить скибками, жир під час смаження стікає вниз, і якщо воно лежатиме просто на деку, то буде не смажитись, а тушкуватись у власному салі. Решітка дає повітрю ходити знизу — і це єдина причина, чому скоринка взагалі з'являється.
175 градусів з конвекцією — це вже не "гарячий дух", а конкретний режим: вентилятор жене гаряче повітря навколо кожного шматка рівномірно, тому й перевертати доводиться кілька разів, а не раз — щоб корочка бралась з усіх боків однаково, а не тільки там, де найближче до елемента нагріву.
Соус тут — не прикраса, а рятівний круг. Грудинка — м'ясо жирне й щільне, саме по собі трохи суховате на зрізі, якщо не брати найжирніші шматки. Петрушковий соус на
молоці додає вологості там, де м'ясо її не дає, а
лимон ріже жир кислотою — без нього соус був би просто борошняним кремом, нудним і важким.
Чи вийде? Якщо не полінуєтесь довести
картоплю до м'якого, а не до "ще похрумтить", і не поспішите з соусом — так. Головна помилка тут одна: злити молоко в
борошно одним махом і отримати грудки замість соусу.
Грудинка — відріз жирний, з прошарками сала між м'ясом. Це не недолік, а причина, чому її можна смажити скибками в сухій духовці без жодного жиру на сковороді: власний жир витоплюється і просочує м'ясо зсередини. Якщо купите пісніший шматок — корочка однаково вийде, а от соковитість уже на совісті соусу, і доведеться не шкодувати
молока.
Масло і
борошно в пропорції два до двох — це основа будь-якого білого соусу, і тут важливий порядок, а не магія. Масло топите на слабкому вогні саме тому, що борошно в гарячому маслі миттю підгорає й дає присмак сирого тіста замість горіхового — слабкий вогонь дає час борошну прожаритись, не згорівши.
Молоко вливайте поступово і збивайте — оце і є весь секрет без грудок. Дехто каже: грудки — це тому що борошно погане. Ні, грудки — це тому що молоко влили одразу й багато, і борошняна маса просто не встигла його всотати рівномірно, утворивши кульки. Лийте потроху, збивайте, і проблема зникає сама, без магічних сит.
Лимон — цедра і сік разом — працює на дві різні речі: цедра дає ефірну олію й аромат, сік дає кислоту, яка ріже жирність соусу й самої грудинки. Якщо лимона немає, підійде будь-яка кисла нотка без зайвого смаку — трохи яблучного оцту чи білого вина, головне не перебити
петрушку.
Картоплю варите в холодній воді з самого початку, а не кидаєте в окріп — так вона прогрівається рівномірно наскрізь, а не стає ватяною зовні й твердою в середині. Готовність перевіряйте ножем чи виделкою: входить легко, без опору — варта вийняти, бо зайва хвилина у воді робить картоплю розсипчастою там, де вам потрібна ціла скибка під соусом.
Дві жмені петрушки в соусі і ще жменя зверху — це не для краси, а тому що свіжа зелень, додана наприкінці, дає яскравість, якої варена петрушка вже не дасть. Якщо кладете всю зелень одразу в гарячий соус і довго варите — вона тьмяніє й втрачає запах, лишається тільки колір.
Ще від Priya Raman
·