Фото від ШІГенуезький рисовий пиріг
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 180 г Борошно
- 90 мл Вода
- 2 ст. л. Оливкова олія
- щіпка Сіль
- 130 г Рис для ризото
- 2 од. Яйця
- 50 г Пармезан
- 3 ст. л. Зелень
- 100 мл Молоко
- щіпка Мускатний горіх
- за смаком Сіль
Кроки
Висипаємо борошно манітоба на стіл гіркою, у центрі робимо заглиблення, додаємо щіпку солі, одну столову ложку оливкової олії і починаємо вимішувати.
Поступово вливаємо воду і руками з'єднуємо інгредієнти до однорідного пружного тіста.
Загортаємо тісто в харчову плівку і ставимо в холодильник.
У каструлі з киплячою водою відварюємо рис карнароллі до стану аль денте.
Відкидаємо рис на друшляк і перекладаємо у миску разом з молоком, перемішуємо і даємо трохи настоятися.
В окремій мисці збиваємо яйця зі щіпкою солі.
Додаємо яйця до рису, пармезан, преськінсеву, одну столову ложку оливкової олії, мускатний горіх і щіпку солі, добре перемішуємо.
Дістаємо тісто з холодильника і скалкою розкачуємо круглий пласт.
Застеляємо форму діаметром 22 см папером для випічки і викладаємо розкачане тісто.
Проколюємо поверхню тіста виделкою і викладаємо начинку з рису, яєць і сиру, розрівнюємо.
Загортаємо краї тіста, що звисають, зверху на пиріг.
Розігріваємо духовку в режимі верхній-нижній нагрів до 180 градусів.
Ставимо пиріг випікатися до золотистої скоринки.
42 хв
Генуезький рисовий пиріг — не десерт і не основна страва в звичному сенсі, а щось середнє: ліґурійська економна їжа, яка колись робилася з того, що лишилося з учора — трохи
рису, трохи сиру,
яйце. Тісто тут не здобне і не листкове — це так зване тісто "матта" (pasta matta, "божевільне тісто"), просте, як хліб, без дріжджів і без розкоші. Воно існує для однієї функції: тримати форму і не розмокнути від вологої рисової начинки за час випічки.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, руками. Якщо тісто після вимішування пружне й не рветься, коли розкочуєте — все добре. Якщо рветься — значить,
вода або
борошно самовільні, і треба було дати тісту відпочити довше, ніж тридцять хвилин, бо глютену треба час розслабитися, а не вам — поспішити.
Начинка — це фактично рисовий омлет у твердому вигляді: яйця згортаються в духовці і тримають рис єдиним шматком, а сир тягне смак на себе. Головний ризик тут не згоріти зверху, а лишитися сирим усередині, тому форма 22 см — не випадкова цифра, а межа, за якою тепло встигає дійти до центру за розумний час.
Борошно манітоба — не примха, а потреба в силі. Це борошно з високим вмістом
білка, яке дає міцний, еластичний глютен — саме те, що тримає тонкий пласт тіста, коли ви загортаєте його краями на начинку, не рвучи по кутах. Дехто каже — "будь-яке борошно піде, яка різниця". Ні, бо слабке борошно дасть тісто, яке або порветься при розкочуванні, або розповзеться, не тримаючи форму бортика.
Рис карнароллі варять до аль денте не з естетики, а з розрахунку: він ще довариться в духовці разом з яйцем, і якщо зварити його м'яко одразу, на виході отримаєте кашу без структури. Якщо карнароллі немає — беріть будь-який круглозерний рис із високим вмістом крохмалю, здатний тримати форму і трохи клейкості: арборіо підійде без питань.
Молоко тут не для смаку, а для того, щоб рис не був сухим зерно до зерна — воно вбирається в крохмаль, поки рис "настоюється", і робить начинку однорідною, а не розсипчастою. Яйця — єдиний зв'язувач усієї маси: без них рис із сиром розсиплеться на шматку, щойно ви розріжете пиріг.
Пармезан і
преськінсева (presскінсева, чи то пресинсева — локальний італійський сир, подібний до пекоріно або скаморци за гостротою) — це не прикраса, а головний носій смаку, бо сам рис і яйце майже нейтральні. Якщо преськінсеви не знайти — беріть будь-який твердий витриманий сир із помітною солоністю й гостротою, здатний компенсувати прісність рису: пекоріно романо підійде.
Щіпка мускатного
горіха в начинці з яйцем і сиром — стара традиція, яка існує тому, що мускат прибирає яєчний "сирний" запах, який з'являється при нагріванні молока й яєць разом — це не магія, а банальна хімія запахів.
Духовка на верхньому-нижньому нагріві потрібна для рівномірного просушування і тіста знизу, і скоринки зверху одночасно — якщо у вас лише конвекція, зменшуйте температуру градусів на 10-15, бо вентилятор женепче тепло швидше, і верх підгорить раніше, ніж пропечеться середина. Орієнтир готовності — не таймер, а колір: скоринка має піти в рудий, а не лишитися блідо-жовтою, інакше тісто всередині ще сире на дотик.
Ще від Kofi Asante
·