Фото від ШІМафіни без глютену
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г безглютенова борошняна суміш
- 200 мл Молоко
- 2 од. Яйця
- 200 г Цукор
- 80 г Рослинна олія
- Екстракт ванілі кілька крапель
- 16 г Розпушувач
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
У миску викладаємо яйця та цукор і збиваємо вінчиком упродовж хвилини.
Додаємо олію тонкою цівкою, молоко, екстракт ванілі й перемішуємо.
Додаємо просіяне борошно без глютену разом із розпушувачем і вимішуємо тісто.
Розподіляємо тісто по паперових формочках для мафінів, заповнюючи їх на ¾.
Розігріваємо духовку до 180 градусів і, коли вона досягне потрібної температури, ставимо мафіни випікатися.
Випікаємо приблизно 20-25 хвилин, перевіряючи готовність дерев'яною шпажкою.
23 хвГотові мафіни виймаємо з духовки і залишаємо охолонути, перш ніж присипати цукровою пудрою.
Мафіни без глютену — це перевірка на вправність рук, а не на силу борошна. У звичайному тісті клейковина тримає бульбашки повітря, роблячи його еластичним і прощаючи вам зайвий рух ложкою. Тут клейковини немає, тримати структуру нема чим, крім 
розпушувача і 
яєць, тому тісто або підніметься рівно, або осяде коржиком — третього не дано.
Головна розвилка рецепта — 
олія тонкою цівкою в яєчно-цукрову суміш. Не тому що так красиво, а тому що жир і вода (а яйця — це переважно вода) не змішуються одразу. Ллєте цівкою й мішаєте — утворюється емульсія, дрібні краплі жиру розходяться по всій масі. Хлюпнете одним махом — олія зіб'ється в плівки, і готовий мафін вийде з масними проплешинами, важкий знизу.
Дехто каже — без глютену випічка завжди суха. Ні, бо суха вона від пересушеного борошна без клейковини, яке саме погано тримає вологу, а не від відсутності глютену як такого. Рішення не в магії, а в точній мірі рідини й температурі: 200 мл 
молока і 80 г олії на 300 г борошна — це та волога, яку розпушувач і яйця здатні підняти й утримати.
Вийде чи ні — вирішиться на шпажці, а не на годиннику. 20-25 хвилин — орієнтир, не вирок.
Борошно без глютену — збірна назва, під нею ховається рисове, кукурудзяне, суміш із крохмалем чи навіть нутове. Кожне тягне воду по-своєму, тому 300 г — орієнтир, а не аптечна точність. Якщо тісто після борошна лишається рідким, як кефір, а не як густа сметана — підсипте ще ложку-дві. Просіюєте борошно не для краси, а щоб розбити грудки й упустити повітря разом із розпушувачем, інакше він ляже купкою в одному мафіні, і той вилізе шапкою, а сусідній — ні.
Яйця й 
цукор збиваєте вінчиком хвилину не випадково: цукор своїми гострими кристаликами ріже бульбашки повітря, які заводить у масу яйце, і робить їх дрібнішими та стійкішими. Це той самий каркас, який в звичайному тісті підстраховує клейковина — тут його немає, тому цю хвилину не скорочуйте.
Олія потрібна без власного запаху й смаку — соняшникова рафінована, кукурудзяна, будь-яка нейтральна. Оливкова чи нерафінована соняшникова переб'ють 
ваніль своїм присмаком, а тут і так мало на що спертися, крім запаху ванілі.
Розпушувач — 16 г на 300 г борошна, це вище за звичну пропорцію для пшеничного тіста, і це не помилка рецепта: клейковина в пшениці сама трохи тримає структуру, а тут усю роботу підняти тісто виконує сода чи пекарський порошок. Менше — мафін вийде пласким млинцем у формочці.
Духовку розігріваєте заздалегідь до 180°, а не ставите мафіни одночасно з увімкненням. При цій температурі розпушувач починає активно давати бульбашки газу, і якщо духовка ще холодна, тісто встигне осісти, не встигнувши застигнути скоринкою зовні. У домашній духовці, де нагрів часто брехливий, орієнтуйтесь на той момент, коли вона реально дійшла — за індикатором чи зачекавши хвилин п'ять понад сигнал.
Шпажка — єдиний чесний суддя готовності: встромили в центр, вийняли сухою — готово, тягнеться тісто — ще трохи постоїть. Цукровою 
пудрою присипайте тільки охололі мафіни: на гарячих вона розтане в мокрі патьоки замість сніжної шапки, бо пудра — це той-таки цукор, а він тане від тепла, а не від бажання виглядати гарно.
Ще від Elena Rossetti
·