Фото від ШІНьокі з томатним соусом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 50 г Борошно
- 3 од. Картопля
- 1 щіпка Сіль
- 1 щіпка Чорний перець
- 400 мл томатна пасата
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 1 зубчик Часник
- Базилік за смаком
- Пармезан за смаком
Кроки
Варимо картоплю у каструлі до м'якості, знімаємо з вогню і охолоджуємо.
Обсмажуємо подрібнений часник на невеликій кількості оливкової олії на сковороді.
Додаємо томатну пасату, тушкуємо соус з сіллю та базиліком.
20 хвОчищуємо охолоджену картоплю від шкірки, розминаємо через картоплем'ялку, присолюємо.
Додаємо чорний перець до картопляної маси і починаємо замішувати тісто.
Підмішуємо борошно до картопляної маси і вимішуємо однорідне, пластичне тісто.
Формуємо тонкі джгутики з тіста і нарізаємо їх на шматочки завдовжки 1 сантиметр.
Доводимо воду до кипіння, солимо і відварюємо ньокі.
Коли ньокі спливуть, виймаємо їх шумівкою і перекладаємо в соус.
Обсмажуємо ньокі із соусом на сковороді кілька хвилин, подаємо з тертим пармезаном.
Ньокі — це картопляні галушки, яким італійці дали гарне ім'я. Суть та ж, що й у наших дідів з
картоплею: зварив, розтер, замісив — тільки замість
борошна за головного тут картопля, а борошно підмішують рівно стільки, щоб тісто тримало форму.
Виходить страва чи ні — вирішується не в тісті, а ще в каструлі з картоплею. Волога картопля — це зайве борошно в тісті, а зайве борошно — це гумові кульки замість ньокі, які тонуть каменем і ніколи не спливають. Решта — соус, обсмажка,
пармезан — це вже не ризик, а задоволення.
Хто каже, що ньокі — складна страва, той просто одного разу не висушив картоплю як слід і звинуватив рецепт. Рецепт тут не винен.
Картопля — основа, і вибирайте розсипчасту, з високим вмістом крохмалю, а не ту, що тримає форму в салаті. У розсипчастої менше вологи, і саме волога — ваш головний ворог тут. Варіть картоплю в шкірці, не під воду, а щоб вода трохи її накривала: чистити зручніше, та й зайвої води картопля не насмокче. М'якість перевіряйте ножем — входить легко, без опору, ось і готово, а не за годинником.
Охолодження картоплі — це не формальність, а спосіб дати вологі піти парою й трохи підсохнути всередині. Гаряча картопля, розтерта і замішана одразу, тягне в тісто більше
борошна, ніж треба, а борошно — це клейковина, а клейковина — це гума в тарілці. Тож охолодіть, навіть якщо кортить швидше.
Розминайте картоплю через картоплем'ялку, а не блендером і не вилкою: блендер розбиває крохмальні зерна, і маса стає клейкою незалежно від того, скільки борошна ви потім додасте. Вилкою ж лишаються шматочки, і тісто вийде нерівномірним. Через сито чи м'ялку — волокна рвуться рівно стільки, скільки треба.
Борошно додавайте поступово, дивлячись на тісто, а не на вагу в рецепті: інша картопля — інша волога — інша кількість борошна. Тісто готове, коли воно пластичне й не липне до рук, але ще м'яке. Перестарались з борошном — ньокі будуть щільними й несмачними, це найчастіша причина, чому в когось "не виходять ньокі як в ресторані".
Соус із томатної
пасати й
часнику — тут усе просто, і ризиків майже нема. Часник обсмажуйте на невеликому вогні, щоб він віддав аромат
олії, але не почорнів: горілий часник гіркий, і цю гіркоту соус потім не вибачить.
Базилік — свіжий краще сухого, але сухий теж працює, якщо іншого нема. Тушкуйте соус до загустіння на око: рідкий соус не тримається на ньокі, а має обліпити їх, коли ви докинете ньокі в сковороду наприкінці.
Якщо оливкової олії нема — беріть будь-яку олію без власного смаку й запаху, тут вона не головний герой, а просто середовище для часнику.
Пармезан наприкінці — за смаком, і будь-який твердий солоний сир тут буде доречний, якщо саме пармезану немає під рукою.
Ще від Inès Lambert
·