Фото від ШІКаннелоні з гарбузом і салсіччою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 250 г Каннелоні
- 500 г Гарбуз
- 500 г Фарш сальсичча
- Оливкова олія за смаком
- 1 зубчик Часник
- Шавлія кілька листочків
- 500 мл Бульйон
- 1 л Бешамель
- 50 г Пармезан
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Розігрійте трохи оливкової олії в сковороді та обсмажте часник разом із листочками шавлії до золотистого кольору.
Додайте свіжу свинячу салсічча, очищену від шкірки і розім'яту на шматочки, і обсмажте на сильному вогні кілька хвилин.
Додайте гарбуз, нарізаний кубиками, і готуйте ще кілька хвилин на сильному вогні.
Присмачіть сіллю і чорним перцем за смаком, зменшіть вогонь і поступово додавайте овочевий бульйон.
Готуйте приблизно 30 хвилин, доки начинка не стане м'якою і кремовою. Готовність: усередині 70 °C.
За бажанням відкладіть 3-4 столові ложки начинки і перебийте блендером, щоб додати більшої кремовості.
Наповніть кондитерський мішок готовою начинкою і начиніть каннелоні, викладаючи їх у форму, змащену бешамелем.
Залийте каннелоні великою кількістю рідкого бешамелю і посипте пармезаном по всій поверхні.
Запікайте каннелоні при 200 градусах приблизно 25 хвилин.
25 хв
Каннелоні з
гарбузом і ковбасою — це осіння страва на той момент, коли гарбуз уже солодкий, а салсіччя дає жир і
сіль, яких гарбузу самому бракує. Без м'яса гарбуз у начинці — просто солодка каша, яку нема чим тримати. Тому пропорція тут не випадкова: гарбуз дає тіло, свинина — смак і жир, який це тіло скріплює.
Вийде страва чи ні — вирішується на кроці з
бульйоном. Дехто каже — гарбуз сам дасть достатньо соку, бульйон зайвий. Ні, бо гарбуз википає нерівномірно: краї кубиків розм'якнуть і віддадуть воду, середина ще тверда. Бульйон додають поступово саме тому, щоб начинка упарювалась керовано, а не перетворилась то на суп, то на підгорілу кашу на дні сковороди.
Друга точка ризику — запікання. 200 градусів тут не просто цифра з духовки, а поріг, вище якого
бешамель на поверхні почне братися коричневою плівкою швидше, ніж прогріється середина каннелоні. Знизу вона має встигнути розм'якнути в соусі, а зверху — лише підрум'янитись. Це питання не стільки часу, скільки терпіння: витягти на пробу раніше і перевірити, чи трубочка каннелоні вже м'яка на укол виделкою, а не чекати дзвоника таймера.
Салсіччю беріть справді свіжу, не копчену — тут вона не приправа, а основа, і робота з нею починається з того, що ви знімаєте шкірку і розминаєте м'ясо руками, а не ріжете. Чому руками: розім'ята ковбаса розсипається на нерівні шматочки, які смажаться швидше і дають більше підсмаженої поверхні — а саме на ній тримається смак м'яса, а не на соку всередині. Якщо під рукою лише звичайний свинячий
фарш, додайте трохи більше спецій і
солі — салсіччя вже приправлена
часником і фенхелем, фарш — ні.
Часник і
шавлія смажаться в
олії першими, і тут механізм простий: ефірні олії з шавлії переходять в жир при нагріванні, а на воді цього не станеться. Олію беріть будь-яку без власного запаху — олія тут не для смаку, а для передачі смаку з трав і часнику в м'ясо. Якщо шавлії немає, не шукайте заміну — просто пропустіть, це не той інгредієнт, без якого страва розвалюється.
Гарбуз ріжте кубиками одного розміру — не для краси, а щоб усі шматочки дійшли до м'якості одночасно. Великий кубик у центрі каструлі лишиться сирим, поки дрібні на краях уже перетворяться в кашу. Сильний вогонь на початку — щоб гарбуз устиг підрум'янитись з боків, перш ніж піде сік: інакше він просто зварюється у власній волозі, і ви отримуєте варений, а не смажений смак.
Бешамель — тут не соус-прикраса, а два окремих завдання. Трохи на дно форми — щоб
каннелоні не прилипли і не підгоріли знизу, це найчастіший дефект цієї страви, коли низ стає гумовим і гірким. І багато зверху — щоб трубочки каннелоні, які самі не варяться окремо, довариваються саме в цьому соусі під час запікання, витягуючи з нього вологу. Якщо бешамель вийшов занадто густим, розведіть молоком до стану, коли він стікає зі ложки стрічкою, а не падає грудкою — густий соус не проникне всередину трубочок і каннелоні лишаться твердими по центру.
Пармезан кладіть в кінці і тільки зверху: при 200 градусах він встигає розплавитись і підрум'янитись за той самий час, що й соус. Якщо парезану немає, будь-який твердий витриманий сир підійде — головне, щоб він плавився, а не просто нагрівався грудкою.
Форму для запікання в квартирі замінює звичайна широка каструля з високими бортами, яку можна поставити в духовку, або будь-яка жаростійка ємність, де каннелоні лежать в один шар — не стопкою. Якщо вони лежать одна на одній, нижні просто втопляться в соусі і розваряться, а верхні лишаться сухими без контакту з бешамелем.
Ще від Kofi Asante
·