Фото від ШІКантучі з фундуком
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Борошно
- 200 г Цукор
- 250-300 г Фундук
- 4 од. Яйця
- 80 г Вершкове масло
- 1 од. Розпушувач
- лимонна цедра за смаком (можна замінити апельсиновою)
Кроки
Просійте борошно з розпушувачем і висипте гіркою на стіл, зробивши в центрі лунку.
У лунку влийте злегка збиті яйця, додайте розтоплене тепле вершкове масло, лимонну цедру та цукор.
Почніть вимішувати тісто, поступово додаючи фундук.
З готового тіста сформуйте ковбаски й трохи приплюсніть їх зверху.
Викладіть заготовки на деко, залишаючи між ними відстань, бо під час випікання вони збільшуються.
Випікайте в розігрітій до 180 градусів духовці приблизно 20 хвилин.
20 хвДістаньте з духовки, обережно перекладіть на дошку і наріжте на невеликі шматочки.
Поставте шматочки знову в духовку і підсушуйте ще 10 хвилин.
10 хв
Кантучі — це тосканське печиво, яке придумали не для задоволення, а для зберігання. Коли холодильників не було, а горіхи й 
яйця треба було якось розтягнути на довгий час, випікали твердий хліб-печиво двічі — спершу буханцем, потім скибками — і воно місяцями лежало сухим, не цвіло, не псувалося. Та подвійна випічка — не забаганка, а вся суть рецепта.
Вийде це печиво тоді, коли ви прийняте, що воно мусить бути твердим. Якщо чекаєте м'якого бісквіта з горіхом — розчаруєтесь і подумаєте, що щось зіпсували. Ні, не зіпсували: кантучі саме такі, їх ламають руками або розмочують у вині, а не кусають, як круасан.
Головний ризик тут — не пересушити тісто водою з яєць чи 
маслом, щоб воно нормально зліпилося в ковбаску, і не прогавити другу сушку, бо саме вона робить скибку сухою наскрізь, а не лише зверху.
Борошно й 
розпушувач — основа, яка мала б дати пухкість, але тут вона працює проти самого тіста. Чому тоді розпушувач все одно додають? Щоб печиво не було каменем — трохи повітря всередині ковбаски потрібне, інакше після двох випічок матимете суцільний горіховий брухт, а не печиво. Просіюєте, щоб розпушувач розійшовся рівномірно, а не грудкою в одному місці.
Яйця тут і зв'язка, і єдина волога в тісті — більше рідини ви свідомо не додаєте. Чотири яйця на 500 г борошна — це на межі, тісто вийде щільне й трохи крихке, збирайте його руками терпляче, а не поспіхом вимішуючи, як дріжджове. Якщо тісто розсипається — не додавайте воду, краще ще трохи розм'якшеного масла, вода дасть зайву пару в духовці й тріщини.
Масло розтопіть, але теплим, а не гарячим: гаряче масло почне варити яйця в лунці, і у вас замість однорідного тіста будуть шматочки омлету. 80 г на такий об'єм борошна — це мало, і це теж навмисне: кантучі не повинні розповзатися жирним печивом, вони тримають форму ковбаски саме через брак жиру.
Фундук можна взяти сирий чи підсмажений — якщо є можливість, підсмажте заздалегідь і охолодіть: смак стане виразнішим, бо горіх розкриває олії від тепла, а не лежачи сирим у тісті. Не обов'язково фундук — будь-який твердий горіх, що тримає форму при випічці, підійде: мигдаль у класичному варіанті навіть частіший гість, ніж фундук.
Цедру беріть живою з фрукта, а не сушеною з баночки — тут вона не фон, а єдина яскрава нота на тлі муки, яєць і горіха, і без свіжості цедра просто мовчить. Лимонна чи апельсинова — байдуже, це справа смаку, а не принципу.
Дві випічки — не перестраховка. Перша, цілою ковбаскою, пропікає середину й дає форму. Друга, уже скибками, висушує розріз, через який волога інакше втекла б повільно й печиво лишилось би м'яким посередині. Ріжте, доки ковбаска ще тепла — холодна потріскається замість рівного розрізу. І не лякайтеся, якщо після другої сушки печиво здається вам аж надто твердим — охолоджене воно ще трохи затвердне, так воно й задумано.
Ще від Luca Martelli
·