Фото від ШІКіш з вюрстелями та фіор ді латте
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 4 од. вюрстель
- 3 од. Картопля
- 1 од. Фіор ді латте
- 100 г Пролон
- Розмарин за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Панірувальні сухарі за смаком
- 1 ст. л. Пармезан
- 3 од. Яйця
- 2 ст. л. Вершковий сир або 80 г вершкового сиру
Кроки
Наріжте картоплю не надто тонкими скибочками, так само наріжте фіор ді латте.
Наріжте вюрстель скибочками та збийте в мисці яйця, вершки (або вершковий сир), пармезан, щіпку солі і трохи чорного перцю.
Викладіть листкове тісто у форму разом із папером для випічки і проколіть дно виделкою.
Посипте дно ложкою панірувальних сухарів і покладіть скибочки картоплі, фіор ді латте, вюрстель та трохи розмарину.
Залийте яєчно-вершковою сумішшю, підправте краї й випікайте при 200 градусах 25 хвилин у вже розігрітій духовці.
25 хвПодавайте теплою.
Кіш — це, по суті, пиріг-рятівник: коли в холодильнику лежать рештки картоплі, сир, пара вюрстелів і майже видихле листкове тісто, яке все одно треба кудись дівати. Основа — не «французька класика», а звичайна економія: тісто тримає форму і не дає начинці розтектися по духовці, яйце з вершками зв'язує все в одну масу, а сир і картопля дають ситість за копійки.
Вийде чи ні — вирішує не духовка, а вода. Картопля й фіор ді латте віддають вологу при запіканні, і якщо тісто не проколоти та не підсипати сухарів знизу, низ пирога замокне і залишиться сирим тістом під гарною скоринкою зверху. Панірувальні сухарі тут не для хрусткості — вони вбирають той зайвий сік, поки заливка схоплюється.
Друге, від чого залежить результат, — товщина картоплі. Поріжте товсто — вона не встигне пропектися за той час, поки заливка вже зверху підрум'яниться і почне горіти. Поріжте дуже тонко — розвариться в кашу і втратить форму скибки. Орієнтир дає сам рецепт: не надто тонко, але тонше, ніж на деруни.
Тісто беріть листкове, якщо хочете, щоб борти підняв сам шар масла між пластами — воно спучується від пари, яка виходить із тіста при нагріванні, і тримає стінку вище начинки. Пісочне поводиться інакше: воно не підіймається, а просто тримає форму знизу, тож борт у нього буде нижчий і щільніший. Обидва варіанти робочі, різниця — у характері, не в правильності.
Картопля тут не головна дійова особа, а наповнювач і тримач вологи. Сорт не критичний — беріть той, що звично ріжеться скибками і не розсипається в руках. Якщо картоплі мало або не любите її тут — замініть будь-яким овочем, який витримує запікання скибками: кабачком, гарбузом, баклажаном. Критерій простий — овоч має тримати форму хвилин двадцять при високій температурі, а не перетворюватись одразу на пюре.
Фіор ді латте — це, по суті, молода моцарела з більшим вмістом вологи й м'якшим смаком. Якщо не знайдете — беріть звичайну моцарелу, тільки віджату від розсолу, бо зайва рідина з пакета — це ще одна причина замоклого низу. Проволоне додає тягучості й солонішого, витриманішого смаку поверх м'якої моцарели; без нього можна обійтися будь-яким твердим сиром, що плавиться, — тим самим критерієм, що й для олії без запаху: беріть не за назвою, а за властивістю плавитись і не відшаровувати жир.
Вюрстелі — данина зручності: вже готовий, солоний, з виразним смаком білок, який не треба окремо готувати. Будь-яка варена сосиска чи навіть шматочки шинки підуть так само — головне, щоб продукт був уже термічно готовий, бо двадцять п'ять хвилин у духовці — це час для картоплі й заливки, а не для сирого м'яса.
Яєчно-вершкова суміш — це клей і м'якість одночасно. Яйце при нагріванні згортається і тримає всю начинку одним шаром, а вершки чи вершковий сир не дають цьому згортанню стати сухим і гумовим. Якщо вершків немає, будь-яка жирна молочна основа — сметана, навіть молоко з ложкою олії — виконає ту саму роль, просто смак вийде трохи іншим.
Дехто вважає, що кіш обов'язково треба випікати наосліп — спершу тісто без начинки, потім з нею. Тут це не потрібно: шар картоплі й сиру не такий важкий, щоб продавити непроколоте тісто, а прокол вилкою вже знімає основну проблему — пару, яка піднімає дно бульбашками. Для такого легкого наповнення це зайва метушня, а не обов'язковий ритуал.
Ще від Liam Murphy
·