Фото від ШІГрецький бургер з бараниною та дзадзікі
Інгредієнти

- 400 г баранячий фарш
- 1 од. Яйця
- 50 г Фета покришена
- 1 ч. л. Орегано
- 1 ст. л. Розмарин або 1 ч. л. сушеного
- 1 ст. л. Оливкова олія та вершкове масло для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 200 мл Грецький йогурт
- 1 од. Огірок грубо натертий
- 1 зубчик Часник вичавлений
- 4 од. Булочка для бургера
- 125 г салатний мікс
- 1 од. червона цибуля
Кроки
Змішайте м'ясо з яйцем, фетою, орегано, розмарином, оливковою олією, сіллю та перцем і добре перемішайте.
Сформуйте чотири котлети та обсмажте на розігрітій сковороді з трохи вершкового масла або оливкової олії.
Натріть огірок грубо, змішайте із сіллю та залиште стекати на ситі 30 хвилин, періодично віджимаючи вологу.
Змішайте огірок із грецьким йогуртом і часником.
Викладіть булочки щедрою кількістю дзадзікі, баранячими котлетами та маринованою червоною цибулею.
Баранина в котлеті — це ризик і нагорода одночасно. Яловичину можна лінуватись і все одно отримати бургер, баранину — ні: в ній більше жиру, він топиться швидше, і якщо прогавити момент, котлета або пересохне, або розвалиться на сковороді. Тому ця страва не про «накидати
фарш і смажити», а про те, щоб зрозуміти, чому саме ці добавки —
яйце,
фета,
розмарин — тримають котлету цілою і соковитою.
Дзадзікі тут не прикраса для галочки, а той компонент, що рятує всю конструкцію. Баранина сама по собі жирна й трохи настирлива на смак — той специфічний «баранячий» відтінок, який комусь подобається, а комусь ні. Кислий
йогурт із
часником і
огірком ріже цей жир, освіжає рот між укусами. Без дзадзікі бургер важкий. З ним — збалансований.
Вийде чи ні — залежить від двох речей: чи не пересушите котлету і чи дасте огірку стекти перед тим, як лізти в йогурт. Решта — питання смаку, тут варіантів багато, і всі робочі.
Дехто каже — баранину треба смажити довго, бо вона «сирого духу» боїться більше за яловичину. Ні, це міф, що переплутав жирність з небезпекою. Котлета з фаршу прогрівається наскрізь швидко, байдуже з якого м'яса, головне — щоб усередині не лишилось рожевого соку, а зовні не почорніло, поки чекаєте.
Яйце у
фарші — не для смаку, а для зв'язку. Баранячий фарш пісний на білок-клейковину порівняно з яловичим, і без яйця котлета під час перевертання на сковороді легко тріскається навпіл. Яйце тут працює як цемент: білок згортається при нагріванні і тримає структуру. Якщо яйця немає — тертий сир чи ложка панірувальних сухарів із трохи води дають схожий ефект, головне — щось, що загусне при нагріванні.
Фета покришена, а не потерта — і це важливо. Цілі шматочки в процесі смаження частково плавляться, частково лишаються крупинками, і в готовій котлеті ви відчуваєте кислувато-солоні кишені, а не рівномірну сирну масу. Якщо фети нема, беріть будь-який розсільний сир без зайвої солодкості — бринза підійде, моцарела вже дасть інший, тягучий ефект.
Розмарин у бараняче м'ясо кладуть не з примхи — трава з сильним хвойним ароматом перебиває той самий специфічний запах баранини, про який я вже казав. Свіжий розмарин різкіший, сушений м'якший, тому й пропорція в рецепті в нього вдвічі менша. Якщо розмарину зовсім нема — чебрець або навіть зіра зроблять схожу роботу, хоч смак вийде вже інший, ближчий до східного, ніж до середземноморського.
Сковороду під котлети розігрівайте добряче, перш ніж класти м'ясо: вершкове масло почне пінитись і трохи темніти — ось цей момент, а не хвилина за годинником, і є сигналом, що поверхня достатньо гаряча для скоринки. Скоринка — не краса, а бар'єр: вона швидко запечатує сік усередині, поки серединка котлети ще доходить. Якщо класти м'ясо на ледь теплу поверхню, сік почне витікати одразу, і котлета вийде сухою, скільки її потім не смаж.
Огірок перед дзадзікі обов'язково віджимають через сито — і тут справа не в естетиці, а в тому, що натертий огірок на 90% вода. Якщо кинути його в
йогурт одразу, за годину дзадзікі перетвориться на рідину, а не на соус, яким можна щось намазати. Тридцять хвилин на ситі — це нижня межа, орієнтуйтесь на те, що рідина практично перестала скрапувати.
Червона цибула в цьому бургері — не для кольору, хоч і це теж. Вона м'якша й солодша за звичайну ріпчасту, менше «б'є» в ніс сирою. Якщо під рукою тільки звичайна
цибуля — потримайте нарізані кільця хвилин десять у холодній воді, гострота трохи піде, і цибуля стане їстівною сирою навіть для тих, хто її не любить.
Ще від Lucas Moreau
·