fridge.menu Головна
Хитрий торт з печивом савоярді та лимонним кремомФото від ШІ

Хитрий торт з печивом савоярді та лимонним кремом

Рецепт від Luca Martelli

Порцій: 8 Підготовка 30 хв Десерти
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Хитрий торт з печивом савоярді та лимонним кремом — інгредієнти: печиво савоярді, Молоко, Лимонний сік, Цукор, Борошно

Кроки

  1. Виміряйте висоту кільця форми для торта і наріжте печиво савоярді до цього розміру.

  2. Змочіть печиво в молоці та викладіть на блюдо, де вже встановлено кільце, починаючи із зовнішнього краю й утворюючи концентричні кола, аж поки не заповните весь простір.

  3. Приготуйте лимонний крем: у мисці змішайте вінчиком яєчні жовтки з цукром, потім додайте просіяні борошно та картопляний крохмаль. Перемішайте до однорідної гладкої консистенції без грудочок.

  4. Доведіть молоко до кипіння, після чого на слабкому вогні додайте лимонний сік і лимонну цедру.

  5. Додайте яєчно-цукрову масу і швидко перемішайте, щоб крем загуснув.

  6. Вилийте готовий крем на основу з печива, рівномірно розподіливши по всій поверхні.

  7. Залиште охолонути за кімнатної температури, потім поставте в холодильник щонайменше на 4-5 годин.

  8. Перед подачею обережно зніміть кільце форми і прикрасьте поверхню десерту кокосовою стружкою або листочками м'яти за бажанням.

Це не торт у звичному розумінні — ніхто нічого не пече. Це збірна конструкція: печиво, яке просякло молоком, і заварний лимонний крем зверху. Вийде він чи ні — вирішується в двох місцях, і обидва прості, якщо знати, на що дивитись.

Перше — печиво. Його не заливають молоком і не варять у ньому, а змочують — коротко, на секунду-дві занурили й витягли. Савоярді — це по суті висушене бісквітне тісто з порами, воно само тягне в себе рідину, як губка. Переборщите з часом — розвалиться у вас в руках ще до того, як ляже в кільце, і крем просто протече крізь нього на тарілку. Недодержите — всередині лишиться сухий, крихкий осердя, і він битиметься об зуби, як сухар. Орієнтир тут не секунди, а відчуття: печиво має стати піддатливим, гнутись, а не кришитись, і при цьому зберігати форму в пальцях.

Друге — крем, і тут вирішується все за хвилину. Яєчно-цукрову суміш вводять у гаряче молоко не для смаку, а щоб крохмаль і борошно розкрили свою в’яжучу здатність під дією температури — саме тому написано "швидко перемішайте": жовтки звортаються від різкого жару, і якщо загаятись, замість гладкого крему отримаєте яєчну крупу в лимонному молоці.

Дехто вважає, що такий десерт можна їсти одразу, щойно крем застиг зверху. Ні — застиг лише поверхневий шар, а всередині ще тепла рідина продовжує просочувати печиво, і структура ще не стала. Витримка в холодильнику — не формальність для краси, а той самий час, за який крохмаль остаточно зв'язує вологу, а печиво перестає бути мокрим і стає шаром, який ріжеться, а не розтікається.

Молоко тут виконує дві ролі одразу, і це економить вам миску: воно і розмочує печиво, і стає базою для крему. Жирність великого значення не має — звичайне магазинне підійде, головне щоб було свіжим, бо з молоком, що от-от скисне, крем піде пластівцями при нагріванні.

Лимонний сік беріть зі свіжого лимона, а не з пляшечки концентрату — тут не стільки про смак, скільки про кислотність: натуральний сік додає кислоту поступово і м'яко, а концентрат може різко зіпсувати баланс із цукром, і крем вийде або приторним, або кислим до оскомини. Цедру знімайте тільки з жовтої шкірки, без білої підкладки — та біла частина гірчить, і це якраз той гіркий присмак, за який потім несправедливо звинувачують лимон.

Борошно й картопляний крохмаль працюють у парі не випадково: борошно дає крему тіло й легку пружність, крохмаль — блиск і більш ніжну, желеподібну текстуру. Якщо крохмалю під рукою немає, можна обійтись самим борошном, збільшивши його кількість, але крем тоді буде трохи мутнішим і щільнішим — не катастрофа, просто інша фактура.

Жовтки відокремлюйте акуратно — тут немає потреби в білках, і якщо хоч трохи білка потрапить у суміш, він може звернутись пластівцями при контакті з гарячим молоком раніше, ніж встигне розчинитись цукор. Цукор же, крім солодкості, виконує технічну роль: розтираючи його з жовтками одразу, ви не даєте жовткам "спектись" від контакту з сухим борошном і крохмалем, цукор ніби буферизує цю суміш.

Савоярді — печиво специфічне, воно сухе і пористе навмисно, таким його роблять, щоб воно вбирало рідину й не розповзалось. Звичайне бісквітне печиво чи сухе галетне тут не замінник — перше надто м'яке й розповзеться, друге надто щільне і просто не просякне. Якщо савоярді немає, шукайте будь-яке сухе, пористе бісквітне печиво видовженої форми — принцип той самий, аби воно було сухим настільки, щоб саме тягнуло в себе вологу, а не розмокало від дотику.

Кільце форми для торта тут не декоративний інструмент, а спосіб тримати форму доти, поки крем не застигне. Немає кільця — підійде роз'ємна форма для випічки без дна, або навіть широка каструля з високими бортами, вистелена плівкою по колу, аби потім можна було витягти десерт, не зламавши борти з печива.

Ще від Luca Martelli

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu