Фото від ШІЛазанья з грибним рагу
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 300 г Гриби
- 250 г Телячо-свинячий фарш
- 400 г Томатна пасата
- суміш для соффрітто за смаком
- Листи лазаньї за смаком
- 400 мл Бешамель
- 2 ст. л. Рослинна олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком, мелений
- 1/2 склянка Біле вино
- Петрушка за смаком
- Пармезан за смаком
- Вершкове масло за смаком
Кроки
У сковороді обсмажте соффрітто на олії, додайте телячий фарш і підрум'яньте.
Влийте біле вино, дайте йому повністю випаруватися.
Тушкуйте на повільному вогні.
15 хвДодайте очищені та нарізані кубиками гриби і продовжуйте готувати.
Влийте томатну пасату, досоліть, додайте чорний перець і петрушку.
У форму для запікання викладіть шари: листи лазаньї, рагу, бешамель і пармезан.
Завершіть шаром рагу, бешамелю, пармезану та вершкового масла.
Запікайте за температури 200 градусів. Готовність: усередині 71 °C.
Лазанья з грибним рагу — це не італійська болоньєзе під виглядом макаронної запіканки, а спосіб заощадити м'ясо, не втративши смаку.
Гриби тут не для галочки — вони беруть на себе роль, яку в бідніших регіонах Італії завжди грав будь-який продукт з глутаматом: підсилюють м'ясний смак, не додаючи його ваги в рецепті. Тому фарш тут — 250 грамів на чотирьох, а не кілограм, як дехто уявляє класичну болоньєзе.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а в сковороді, задовго до того, як ви взяли в руки
листи лазаньї. Рагу має википіти до густини, інакше під час запікання вся рідина піде в тісто, і замість шарів ви отримаєте кашу. Духовка на фінальному етапі лише доводить до кольору те, що вже готове всередині — вона не варить сирий фарш і не випарює зайву вологу за чверть години.
Дехто вважає, що
вино в соусі — це про аромат алкоголю. Ні, воно там заради кислоти й здатності розчиняти жир та карамелізовані частинки на дні сковороди — те, що француз назве деглазуванням, а грузин скаже просто: «щоб дно не горіло і смак не губився». Коли вино википить повністю — а це видно, рідина перестає булькати активно й пахне вже не спиртом, а кислинкою, — тоді й тільки тоді можна додавати решту.
Соффрітто — це не інгредієнт, а принцип: цибуля, морква, селера, дрібно нарізані й повільно притушковані в
олії до м'якості, без коричневого кольору. Їхня робота — дати солодку основу, на яку ляже м'ясний смак. Якщо немає часу різати все дрібно — тушкуйте довше й на тихішому вогні: дрібна нарізка просто пришвидшує те, чого можна досягти терпінням.
Телячий фарш підрум'янюйте, поки він не перестане пускати сірий сік і не почне чіплятися до дна сковороди місцями — це ознака, що білок схопився і почалася реакція, яка дає м'ясний смак, а не варений. Якщо фарш одразу залити вологими інгредієнтами, цієї реакції не буде, і смак залишиться пласким, скільки спецій не сип.
Гриби кладіть після того, як
вино википіло — інакше вони віддадуть свою воду в сковороду ще до того, як рагу встигне загуснути, і час тушкування розтягнеться. Шампіньйони — найдоступніший варіант, але годиться будь-який гриб із щільною м'якоттю, що тримає форму при нарізці кубиком: печериці, глива, навіть сушені, заздалегідь розмочені.
Томатна
пасата — протерта мʼякоть без шкірки й насіння, густіша за сік і менш кисла за пасту. Якщо її немає, беріть консервовані томати у власному соку й пробийте блендером — результат той самий, тільки доведеться трохи довше випарювати зайву рідину.
Бешамель тут виконує роботу, яку в сухій лазаньї виконувала б вода з пательні — зволожує
листи тіста зсередини під час запікання, не даючи їм пересохнути чи залишитись твердими. Якщо робите його самі, готовність визначайте не за часом, а за консистенцією: соус повинен обволікати ложку рівним шаром, а не стікати цівкою.
Листи лазаньї без попереднього відварювання тримаються на вологості бешамелю й рагу — тому шари не повинні бути сухими.
Пармезан зверху під
маслом топиться і підрум'янюється нерівномірно, плямами — це нормально, і саме так виглядає готова скоринка, а не суцільна рівна плівка, якої чекають від піци.
Ще від Kofi Asante
·