Фото від ШІТорт з нектаринами і шоколадом: пухкий, простий і швидкий
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 3 од. Яйця
- 160 г Цукор
- 200 г Борошно
- 8 г Розпушувач
- 100 г Вершкове масло
- 60 г Чорний шоколад
- 30 г Какао-порошок
- 300 г Нектарин
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
З'єднуємо яйця з цукром і вимішуємо електричним міксером до однорідної, світлої та кремової консистенції
Розм'якшуємо вершкове масло і додаємо до яєчної маси, перемішуючи
Просіюючи, вводимо борошно і розпушувач
Поступово додаємо какао-порошок і перемішуємо до змішування
Грубо подрібнюємо чорний шоколад і додаємо до тіста
Миємо нектарини і розрізаємо на невеликі шматочки
Додаємо нектарини до тіста і добре перемішуємо
Змащуємо маслом і присипаємо борошном форму, переливаємо тісто
Викладаємо скибочки нектарину по колу на поверхню
Випікаємо в попередньо розігрітій до 165 градусів конвекційній духовці
45 хвЧекаємо приблизно 30 хвилин, щоб торт охолов
30 хвПрисипаємо цукровою пудрою перед подачею
Це бісквітно-шоколадний пиріг з
какао і шматочками
нектарина всередині — не класичний бісквіт на збитих
білках, а простіший, "вагою на
розпушувач" торт, тому тут нема ризику, що щось "опаде". Головне питання для успіху — не зіб'єте ви яйця до піни, а чи витримаєте
масло та яйця в одному тісті без розшарування, і чи не втопите нектарин так, що він опуститься на дно і зробить низ мокрим.
Дехто каже — яйця з цукром треба збивати довго, мало не до побілілої піни, як на класичний бісквіт. Ні, бо тут у тісті є розпушувач і масло: піднімати тісто буде хімія, а не повітря в білках. Збивайте до однорідності і світлого кольору — це ознака, що
цукор розчинився і маса "зв'язалась", а не сигнал "ще мало повітря".
Готовність перевіряйте не за годинником, а шпажкою чи ножем: встромили в центр — вийшов сухим або з кількома вологими крихтами
шоколаду (не плутайте з рідким тістом) — готово. Сорок п'ять хвилин — це орієнтир знизу, у чужій духовці все піде швидше чи повільніше.
Яйця й
цукор — основа структури. Три яйця на таку кількість
борошна дають тісту і вологість, і зв'язність, цукор — не лише солодкість, а й те, що утримує вологу всередині під час випікання, інакше пиріг пересохне раніше, ніж пропечеться.
Масло розм'якшене, а не розтоплене — це важливо. Розтоплене змішається з яєчно-цукровою масою нерівномірно, і тісто може розшаруватись при випіканні, лишивши жирну плівку знизу. М'яке масло кімнатної температури вбирається поступово і тримає емульсію.
Борошно і
розпушувач просіюємо не заради краси, а щоб розпушувач розподілився рівномірно по всій масі борошна. Якщо він ляже грудкою в одному місці — там тісто підніметься бульбашкою, а в сусідньому місці лишиться щільним. Вісім грамів на двісті грамів борошна — це помірна доза, тісто підніметься м'яко, без "гірки" зверху.
Какао додають поступово, бо какао-порошок суха і важка добавка: якщо всипати одразу, він ляже грудками і доведеться довго вимішувати, а зайве вимішування тесту з борошном — пряма дорога до тугого, гумового м'якуша замість пухкого.
Чорний
шоколад грубо подрібнений — не какао-дубль, а текстурний акцент: шматочки частково топляться у випічці і лишають у тісті кишені рідкого чи густого шоколаду. Якщо немає чорного шоколаду — підійде будь-який з вмістом какао вище 50%, головне, щоб не був надто солодким, інакше загальна солодкість пирога перетягне.
Нектарини ріжте не надто дрібно: дрібні шматочки опускаються на дно форми під вагою тіста, і весь фрукт збереться внизу одним вологим шаром. Більші шматки тримаються в товщі тіста краще, а ті, що лягли зверху по колу, дають красиву "кришку" і трохи карамелізуються згори. Якщо нектаринів немає — беріть будь-який соковитий кістянковий плід: персик, абрикос, навіть стигла слива, аби м'якуш тримав форму при нарізанні, а не розповзався в кашу.
Форму змащуємо маслом і присипаємо борошном не для традиції, а щоб тісто не прилипло до металу чи скла: цукор у тісті при випіканні карамелізується на контакті з гарячою поверхнею форми, і без борошняної "подушки" пиріг просто приклеїться і порветься при вийманні. Цукрова
пудра наприкінці — це вже не смак, а вигляд: присипайте, коли торт повністю охолов, інакше пудра розтане від залишкового тепла і стане липкою плямою замість рівного білого шару.
Ще від Tomás Ferreira
·