Фото від ШІТорт Орео
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г печиво орео
- 80 г Вершкове масло розтоплене
- 1 ст. л. Мед
- 500 г Вершковий сир розм'якшений
- 250 мл Вершки
- 3 ст. л. Молоко тепле
- 10 г Желатин
- 70 г Цукрова пудра
- 1 ч. л. Екстракт ванілі
- 6-8 од. печиво орео для крему
- печиво орео за смаком для декору
Кроки
Розберіть печиво орео та подрібніть 270 г коржиків без начинки в блендері до крихти.
Змішайте крихту з медом і розтопленим вершковим маслом.
Викладіть крихту в змащену форму та щільно утрамбуйте.
Охолодіть основу в холодильнику.
30 хвЗалийте желатин холодною водою і залиште набухати.
10 хвРозм'якшіть відкладену начинку з печива орео, змішавши з 50 мл вершків.
Збийте 200 мл вершків до густої піни.
Розчиніть набряклий желатин у теплому молоці.
Розм'якшіть вершковий сир, додайте ваніль та цукрову пудру.
З'єднайте крем-сир з розм'якшеною начинкою орео.
Вмішайте збиті вершки та розчинений желатин з подрібненим печивом орео.
Перекладіть крем на основу та розрівняйте поверхню.
Охолодіть торт у холодильнику або морозильній камері.
240 хвПрикрасьте торт подрібненим і цілим печивом орео перед подачею.
Торт без випічки — тут все тримається не на духовці, а на холодильнику і желатині. Головна інтрига не у смаку (орео є орео, воно свою справу знає), а в тому, чи схопиться крем і чи буде основа різатись шматком, а не кришитись на тарілку. Це два окремих питання, і провалити можна кожне.
Основа — це, по суті, пісочне тісто, яке не пекли, а скріпили жиром. Розтоплене 
масло при кімнатній температурі застигає назад у тверде — ось і весь механізм, ніякої магії. Тому крихту треба трамбувати щільно, поки масло тепле і текуче: холодне масло вже не проникне між крихтами, і основа розсиплеться першим же шматочком на виделці. Утрамбовуйте дном склянки, а не ложкою — склянка дає рівний тиск по всій площі.
Крем — емульсія з 
желатином, і тут головний ворог — нетерпіння. Дехто думає: чим більше желатину, тим надійніше тримається форма. Ні, бо надлишок желатину дає не ніжний крем, а гумовий холодець із присмаком желатину — тортом це вже не назвеш. Десять грамів на такий об'єм — це межа, за якою починається "желе", а не "крем". Правильна пропорція тримає форму за рахунок холоду і правильно вмішаних збитих 
вершків, а не за рахунок надлишку желатину.
Вийде чи ні — залежить від двох моментів: чи дали основі справді охолонути (а не просто постояти хвилин п'ять), і чи встигли вмішати желатин у крем до того, як він почав застигати грудочками. Обидва моменти — питання терпіння, а не майстерності.
Печиво орео тут одразу в двох ролях — і основа, і частина начинки, тому беріть звичайне, без наповнювачів зі смаками типу м'яти чи апельсина: їхній присмак переб'є крем-
сир, а крихта від глазурованого печива поводиться інакше при трамбуванні. 270 г коржиків без начинки на основу — це приблизно половина з 400 г, решта йде в крем і на декор, тому розбирайте печиво акуратно, не викидайте білу начинку одразу.
Масло розтоплюйте саме на плиті чи в мікрохвильовці до рідкого стану, а не розм'якшуйте — тут важлива саме текучість, щоб масло просочило кожну крихту. Якщо масла замінити на маргарин — працюватиме так само, механізм той самий: жир при охолодженні твердне і склеює крихту. 
Мед у основі не для солодкості (цукру тут і так достатньо), а для в'язкості — він трохи тягучіший за просте масло і допомагає крихті не розсипатись при розрізанні.
Крем-сир беріть справжній вершковий, типу філадельфії, а не плавлений сирок чи м'який творог — у них інша вологість, і крем або розтечеться, або піде грудками. Якщо крем-сир холодний із холодильника, він погано з'єднається з рештою — дайте йому постояти при кімнатній температурі, поки не продавлюється ложкою без зусилля.
Вершки для збивання — від 33% жирності і вище, і обов'язково холодні, щойно з холодильника: тепла холодна молочний жир при збиванні не тримає повітря, збиватиметься в олію, а не в піну. Збивайте до стійких піків, але не до масла — переб'єте, і текстура крему стане зернистою.
Желатин розчиняйте саме в теплому 
молоці, не в гарячому: кип'яток руйнує його здатність желювати, і крем просто не схопиться, скільки не чекай. Орієнтир — молоко таке, щоб палець терпів, а не обпікався. Вмішуйте розчинений желатин у крем одразу, тонким струменем і швидко, бо желатин починає застигати вже при кімнатній температурі, і якщо зволікати — отримаєте грудочки замість однорідного крему.
Декор із цілого й подрібненого печива — це не просто краса, а ще й сигнал готовності: якщо крем ще рідкий, печиво на поверхні потоне чи сповзе. Тримається рівно й чітко — торт готовий, можна різати.
Ще від Elena Rossetti
·