Фото від ШІПаста з кабачками та м'ятою, кремова й ароматна перша страва
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Трофі
- 2 од. Кабачок
- 50 г Горошок
- 20 г Червона цибуля
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 60 г Грецький йогурт
- Кедровий горіх за смаком
- 3-4 листочки М'ята
Кроки
Доведіть до кипіння велику кількість підсоленої води.
У сковороді розігрійте трохи оливкової олії, викладіть подрібнену червону цибулю разом із нарізаним кабачком і підсмажте.
Готуйте кабачок на сильному вогні кілька хвилин, періодично помішуючи.
Додайте горошок, посоліть і поперчіть до смаку.
Продовжуйте готувати, поки овочі не стануть дуже м'якими.
12 хвВідваріть трофі у підсоленій воді.
Перекладіть овочі в блендер і дайте їм охолонути.
Додайте м'яту до овочів.
Збийте кілька секунд, потім додайте грецький йогурт.
Збийте ще раз, щоб інгредієнти об'єдналися в однорідну масу.
Відкиньте пасту аль денте, перекладіть у миску та заправте соусом.
Перемішайте, за потреби додавши води з-під варіння пасти.
Подавайте, прикрасивши листочками м'яти та кедровими горіхами.
Паста з 
кабачками — це, по суті, спосіб видати літній овоч за вершковий соус, не чіпаючи при цьому жодних вершків. Кабачок сам по собі водянистий і майже без смаку, тому вся робота — не в тому, щоб його зварити, а в тому, щоб випарувати з нього зайву воду й сконцентрувати те небагато смаку, яке там є. Звідси й сильний вогонь на сковороді замість тихого тушкування: вода йде парою, а не залишається бульйоном під овочами.
Дехто скаже — кабачок треба варити, як картоплю, до м'якості. Ні, бо варений кабачок віддасть смак у воду, а не в себе, і на виході ви отримаєте бліду кашу без жодного характеру. На сковороді ж волога випаровується назовні, а цукри, які в кабачку є, встигають трохи карамелізуватись по краях — ось звідки візьметься смак, якого в сирому овочі не було.
Головна ознака готовності тут одна: кабачок має стати дуже м'яким, майже таким, що розвалюється під вилкою. Не «протушкований», а саме розмочалений — інакше блендер не дасть гладкої текстури, і соус вийде зернистим, як розтертий, а не збитий. Дванадцять хвилин у рецепті — орієнтир знизу, а далі дивіться на сам овоч, не на годинник.
Вийде — якщо не поспішати з часом на сковороді та не передати соусу під час збивання з 
йогуртом, бо від довгого нагрівання молочний білок може почати розшаровуватись. Не вийде — якщо кабачок недотушкувати: тоді маса в блендері залишиться волокнистою, скільки її не збивай.
Кабачок беріть молодий, із тонкою шкіркою — її навіть не обов'язково зрізати, вона додасть кольору соусу й не відчуватиметься на зуб. Якщо кабачок переросла, з грубим насінням усередині — серцевину краще вирізати, бо саме вона дає ту неприємну водянисту пустоту в смаку, яку люди часто плутають із «несмачним кабачком узагалі».
Червона 
цибуля тут не для гостроти, а для м'якої солодкості й кольору — вона м'якша за звичайну ріпчасту і менше «б'є» носом при нарізанні. Немає червоної — беріть звичайну ріпчасту, просто дайте їй трохи довше постояти на сковороді, поки не піде характерний солодкуватий запах замість різкого цибулевого.
Горошок — свіжий чи морожений, різниці в цьому рецепті майже немає, бо він все одно йде далі в блендер разом з усім іншим. Його роль — трохи «зеленого» смаку й легка цукриста нотка, яка балансує нейтральність кабачка.
М'ята — інгредієнт, з яким легко перестаратись. Три-чотири листочки на весь обсяг соусу — це межа, за якою страва починає пахнути зубною пастою, а не літньою городиною. Якщо м'яти під рукою немає, базилік дасть схожу свіжість без ефекту ополіскувача, хоча характер буде вже інший.
Грецький йогурт тут працює як заміна вершкам — густий, кислуватий, без зайвої жирності. Критерій підбору простий: будь-який густий натуральний йогурт без цукру і добавок, який тримає форму на ложці. Звичайний рідкий йогурт розведе соус і змусить його стікати з пасти, а не обволікати її.
Кедрові 
горіхи наприкінці — не прикраса заради картинки, а текстурний контраст: гладкий соус проти хрусткого горіха. Дорогі — можна замінити смаженим насінням соняшника чи подрібненим мигдалем, головне, щоб був саме хрускіт, а не ще одна м'яка складова в тарілці.
Трофі обрані не випадково — їхні спіральні заглибини тримають рідкий соус краще, ніж гладка паста. Якщо трофі немає, беріть будь-яку пасту з рельєфом — фузіллі, рігатоні — а не спагеті, інакше соус просто стече на дно тарілки, і ви їстимете пасту окремо від соусу.
Ще від Matteo Brandt
·