Фото від ШІПенне аль баффо
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г пеннетте ригате
- 1 од. Цибуля
- 150 г Шинка
- 300 мл Вершки
- 100 мл томатна пасата
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Петрушка за смаком
- твердий сир за смаком
Кроки
Чистимо цибулю і дрібно нарізаємо півмісяцевим ножем або гострим кухонним ножем.
У сковороді розігріваємо оливкову олію на середньому вогні, додаємо цибулю і обсмажуємо до золотистого кольору.
Нарізаємо шинку кубиками або тонкими смужками, а петрушку дрібно подрібнюємо.
Додаємо шинку й петрушку до сковороди з цибулею і готуємо кілька хвилин.
Вливаємо вершки та томатне пюре, присолюємо, додаємо чорний перець за смаком і готуємо пару хвилин, перемішуючи.
Продовжуємо готувати соус, доки він не загусне.
У великій каструлі доводимо воду до кипіння, солимо і варимо пенне за інструкцією на упаковці аль денте.
Зливаємо пасту, залишивши трохи води від варіння, і перекладаємо пенне до сковороди з соусом, добре перемішуємо.
Подаємо пенне аль баффо, прикрасивши подрібненою петрушкою і тертим сиром.
Пенне аль баффо — це та сама паста "з вусами", яку в Італії готують, коли хочеться чогось ситнішого за звичайний томатний соус, але без претензій на складність. 
Шинка і 
вершки перетворюють просту 
пасату на щось середнє між болоньєзе і рожевим соусом — звідси й ефект "вусів" на губах після їжі, жартівлива назва, а не кулінарний термін.
Вийде чи ні — залежить не від техніки, а від терпіння на одному-єдиному кроці: заварюванні соусу. Якщо вершки з пасатою просто покип'ятити п'ять хвилин і зняти — отримаєте рідку підливу, яка стече з пасти на дно тарілки. Соус має загуснути настільки, щоб облягати пенне, а не плавати навколо них.
Головна помилка тут — поспіх із 
цибулею. Золотистий колір — це не просто естетика, це момент, коли цукри в цибулі карамелізувались і дали солодкість, яка балансує кислотність пасати. Недосмажена цибуля дасть сирий різкий смак, який потім нічим не виправити — ні вершками, ні 
сиром.
Цибуля тут не для об'єму, а для солодкої основи. Середній вогонь — це той рівень, коли волога з цибулі встигає випаруватись раніше, ніж цибуля підгорить: вода забирає тепло на випаровування, і поки вона є, цибуля не паленіє, а томиться. Коли вода піде, колір почне мінятися швидко — тут і ловіть золотий, не чекайте рудого, бо за золотим рудий настає за хвилину, а гіркота лишається надовго.
Шинку ріжте не надто дрібно — кубиками, а не крихтою, інакше вона розчиниться в соусі і загубить структуру. Якщо шинки немає — беріть будь-яке копчене або в'ялене м'ясо, яке не розповзається при нагріванні: бекон, панчетту, навіть варену ковбасу в крайньому разі. Логіка та сама — солоний, насичений смаком інгредієнт, що контрастує з вершковою м'якістю.
Вершки і пасата — це не два окремі смаки, а один соус, який складається докупи саме через загущення. Дехто вважає, що вершки "згортаються" від томату і треба додавати їх обережно, по ложці. Ні — згортання стається від кислоти плюс високої температури одночасно, а не просто від контакту. На малому-середньому вогні, повільно, вершки з пасатою прекрасно одружуються без жодних хитрощів.
Томатна паста тут названа пасатою не випадково — це протерта томатна м'якоть, а не концентрована паста в тюбику. Якщо у вас тільки концентрат — розведіть його водою до консистенції негустого соусу, інакше смак вийде різким і кислим, без тієї округлості, яку дає справжня пасата.
Воду від варіння пасти не виливайте дарма — у ній розчинений крохмаль, який допомагає соусу зчепитися з пенне, якщо соус вийшов трохи густішим, ніж треба. Ложка-дві цієї води на сковороду — і соус знову стає пластичним, облягає кожну трубочку пасти, а не лежить окремо.
Пенне обирайте не з примхи — ребристі борозенки й порожнина всередині тримають густий соус краще за гладку пасту. З цим соусом гладка паста типу спагеті просто дасть соусу стекти на дно тарілки, і вся робота з загущенням піде нанівець.
Ще від Elena Rossetti
·