Фото від ШІПенне карбонара зі шпеком і квітами кабачка
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Пенне рігате
- 1 упаковка Шафран
- 100 г Бекон
- Пармезан тертий, за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 10 од. Квіти кабачка
- 2 од. Яйця
- 1 од. Яєчний жовток
- Оливкова олія за смаком
Кроки
На сухій сковороді обсмажити шпек до хрусткої скоринки впродовж кількох хвилин і відкласти вбік.
На тій самій сковороді на невеликій кількості оливкової олії обсмажити квіти кабачка.
2 хвЗварити пенне у підсоленій воді, відцідити і викласти на сковороду, обсмаживши кілька хвилин разом із хрустким шпеком.
У мисці збити яйця та яєчний жовток із тертим пармезаном і чорним перцем.
Зняти сковороду з вогню, влити яєчну суміш і добре перемішати, потім подавати.
Карбонара — це не соус, це фокус із 
яйцем, яке загусло, але не зсілося. Дехто каже — карбонара без вершків не буває кремовою. Ні, бо кремовість тут дає не жир, а білок, доведений до тієї межі, коли він ще тече, але вже тримає форму. Перегнали — отримали яєчню з макаронами, недогнали — рідкий суп. Оце і є вся драма рецепта, решта — декорація, хай і смачна.
Шпек тут грає роль бекону, тільки трохи шляхетнішу — більше жиру, тонший аромат копчення. Квіти кабачка — літня примха, яка додає страві легкості й кольору, але на результат у мисці не впливає: це гарнір до головної дії, а не учасник хімії.
Якщо боїтесь, що яйце зсядеться — маєте рацію боятися, і це нормально. Температура тут головний ворог і головний друг одночасно, тому читайте другу частину уважно: там про те, як саме тримати сковороду, щоб соус вийшов соусом, а не омлетом.
Пенне варіть у воді солоній, як морська — паста набирає 
сіль лише зсередини варіння, потім уже пізно. І не викидайте воду одразу: ложка-друга цієї каламутної рідини часто рятує соус, якщо той раптом схопився грудками — крохмаль розводить яйце, не даючи йому зсістися в пластівці.
Шпек смажте на сухій сковороді не тому, що так традиційно, а тому, що 
олія тут зайва: жир зі шпека сам витопиться і стане основою смаку. Якщо топиться мляво — сковорода ще не готова, зачекайте. Хрустка скоринка з'являється тоді, коли вода з м'яса вже випарувалась і почався власне обсмажування, а не варіння у власному соку. Немає шпеку — беріть будь-яке підкопчене сало чи грудинку з прошарком, суть та сама: жир плюс аромат диму.
Квіти кабачка — річ не обов'язкова, це сезонна радість, яка в холодну пору року просто випадає з продажу. Нема їх — не женіться, можна замінити тонко нарізаним цукіні, обсмаженим до м'якості, або взагалі пропустити: страва не розвалиться.
Яйця та 
жовток — це і є карбонара, решта навколо них. Два цілих яйця дають об'єм, жовток додає жирності й того глибокого кольору, який відрізняє добру карбонару від блідої підробки. 
Пармезан тут не прикраса, а загусник: тертий дрібно, він розчиняється в теплі яйця і разом із білком тримає соус у стані кремовому, а не рідкому. Сиру без характеру — типу м'якого молодого — тут робити нічого, потрібна витримана тверда голова, пекорино підійде так само добре.
Головний момент — зняти сковороду з вогню перед тим, як вливати яєчну суміш. Гаряча паста й залишковий жар сковороди догріють яйце рівно настільки, щоб воно загусло, не перетворившись на шматки. Це терпіння на тридцять секунд, але саме воно відрізняє кремовий соус від яєчні з макаронами. Перемішуйте швидко й безперервно — тут важлива не сила, а рух, який розподіляє тепло рівномірно по всій масі.
Ще від Tomás Ferreira
·