Фото від ШІПенне з горгонзолою та волоськими горіхами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Горгонзола дольче
- 120 мл Жирні вершки
- 20 г Вершкове масло
- 40 г Волоський горіх
- 400 г Пенне рігате
- Сіль за смаком
- Білий перець за смаком
- 1 ч. л. Мускатний горіх
- 1 ст. л. Пармезан
Кроки
Відваріть пенне у великій кількості підсоленої киплячої води до готовності.
У сковороді на повільному вогні розтопіть вершкове масло, додайте нарізану шматочками горгонзолу дольче та рослинні вершки.
Тримайте на вогні, помішуючи, поки сир повністю не розм'якшиться.
Приправте мускатним горіхом, сіллю та білим перцем до смаку.
Відкиньте готові пенне на друшляк і перекладіть у сковороду до сирного соусу.
Додайте волоський горіх і пармезан, перемішайте.
Обсмажте кілька хвилин, помішуючи, і одразу подавайте.
Соус із 
горгонзоли — це фактично розплавлений сир на вершках, і головна небезпека тут не недоварити пасту, а розшарувати сир. Горгонзола дольче м'яка, 
жирна, з купою вологи — на сильному вогні вона розпадеться на олійні крапельки й сироватку, і замість соусу ви отримаєте щось зерниста й масне. Тому вогонь тут — ледь живий, такий, щоб вершки гріти, а не кипіти.
Вийде — якщо ви дасте сиру час розтанути самому, без поспіху, помішуючи, а не мішаючи активно. Не вийде — якщо увімкнете сильний вогонь "щоб швидше" і почнете енергійно працювати лопаткою: тоді жир віджметься від білка, і соус піде плямами.
Пенне тут не випадково — трубочки з насічками тримають густий сирний соус у заглибинах, тоді як гладка паста просто дасть йому стекти в тарілку. 
Горіхи додають хрусту проти суцільної м'якості сиру й вершків — без них страва була б однорідно м'якою й трохи нудною на укус.
Горгонзола дольче — м'який варіант, не той різкий, гострий, що лежить окремим шматком на сирній тарілці. Якщо у вас під рукою тільки гостра горгонзола пікканте, беріть її менше і додайте більше вершків — вона солоніша й гостріша, і без балансу соус переб'є пасту, а не обійме її.
Вершки рослинні тут написані не з ідеологічних міркувань — просто такий рецепт, і це нормально, бо роль вершків чисто технічна: розбавити сир, дати йому текучість. Будь-які вершки з жирністю не нижче 20%, які не згортаються при нагріванні, підійдуть. Якщо вершки дешеві, тонкі — вони можуть відшаруватися в теплі, тому й тут вогонь тримайте слабким.
Масло вершкове в сковороді — це не для смаку масла, а щоб сир не прилип і не підгорів у перші секунди контакту з гарячою поверхнею. Дехто каже — можна обійтись без нього, вершки й так не дадуть пригоріти. Ні, бо перші шматочки сиру лягають на голий метал ще до того, як вершки встигнуть їх оточити, і саме там підгорає найперше.
Мускатний горіх — не для аромату "на любителя", а тому що він класично йде в парі з будь-яким молочним соусом: вершки, бешамель, сирні суміші. Він підкреслює вершковість, не додаючи власного яскравого смаку, тому чайна ложка тут — не помилка, хоч здається забагато для чотирьох порцій.
Волоські горіхи краще трохи підсушити на сухій сковороді перед тим, як кидати в соус — сирі горіхи мають трохи вологий, "зелений" присмак, а прогріті розкривають олійний, горіховий. Якщо горіхів немає — беріть будь-які не надто м'які горіхи без власного різкого запаху: кедрові чи мигдаль підійдуть, лише не смажте їх так довго, бо мигдаль твердіший і горить повільніше, а кедрові — швидше.
Останній крок, де все обсмажується разом кілька хвилин — це не про "ще трохи приготувати", а про те, щоб паста ввібрала частину соусу і він загуснув природно, без крохмалю чи борошна. Пенне віддає трохи своєї крохмальної води в сковороду, і саме це тримає соус на пасті, а не на дні тарілки.
Ще від Luca Martelli
·