ПінолатаФото від ШІ

Пінолата

Порцій: 8 Підготовка 40 хв Приготування 40 хв Випічка
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, горіхи, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Пінолата — інгредієнти: Вершкове масло, Цукор, Яйця, Борошно, Розпушувач, Кедровий горіх

Кроки

  1. Збийте яєчні жовтки з цукром і борошном, влийте тонкою цівкою гарячого молока.

  2. Перелийте суміш у каструльку і варіть на вогні до загустіння, постійно помішуючи.

  3. Зніміть з вогню, додайте замочені у вінсанто родзинки і охолодіть крем.

  4. З'єднайте вершкове масло кімнатної температури з цукром і збивайте до однорідної маси.

  5. Додавайте яйця по одному, чекаючи повного з'єднання кожного.

  6. Просійте борошно з розпушувачем і додайте до суміші разом з частиною кедрових горіхів.

  7. Змастіть маслом круглу форму діаметром 22-24 см і викладіть половину тіста.

  8. Розподіліть охолоджений крем зверху і накрийте другою половиною тіста кондитерським мішком колами.

  9. Прикрасьте рештою кедрових горіхів, рівномірно розподіливши по поверхні.

  10. Випікайте при 180 градусах.

    38 хв
  11. Охолодіть і притрусіть цукровою пудрою.

Пінолата — це тосканський пиріг, де звичайний масляний бісквіт ділять навпіл начинкою з заварного крему, а зверху тільки кедрові горіхи, без жодного крему напоказ. Назва від pinoli — кедрові горішки, і це вся інтрига страви: скромний на вигляд корж, а всередині — вершковий сюрприз з родзинками, напоєними вінсанто.

Складність тут не в тісті й не в духовці — вона у кремі. Заварний крем на жовтках — це хімія, а не магія: борошно чи крохмаль тримають вологу, не даючи яйцю згорнутися в грудки, коли воно зустрічається з гарячим молоком. Зробите все правильно — крем стане гладким, як атлас. Поквапитесь — отримаєте яєчню з запахом ванілі.

Вийде, якщо ви навчите себе терпіти дві речі: лити молоко тонко і постійно крутити ложкою, не відвертаючись ні на секунду. Не вийде, якщо кинете це на півдорозі «бо начебто вже густо» — густота приходить раптово, і секунда зволікання коштує текстури.

Друга точка ризику — верхній шар тіста. Його кладуть мішком, колами, а не розмазують рукою, бо тісто м'яке і крем під ним провалиться при найменшому натиску. Зробите акуратно — корж тримає форму. Притиснете — крем вилізе боками ще в духовці.

Масло для бісквіта мусить бути кімнатної температури — не розтоплене, не холодне з холодильника. Холодне масло не вбере повітря при збиванні з цукром, і тісто вийде щільним, як замазка. Розтоплене — втратить структуру, яка тримає бульбашки повітря, і бісквіт осяде. Правило просте: якщо масло легко продавлюється пальцем і не тече — воно готове.

Яйця додають по одному й чекають, поки кожне повністю з'єднається з масляною основою, перш ніж кидати наступне. Якщо вилити всі три одразу, маса розшарується — масло й яйце не змішаються, а розійдуться, і тісто вже не стане однорідним, скільки не збивайте. Це не забобон, а хімія емульсії: жир і вода з'єднуються поступово, а не натовпом.

Борошно просійте з розпушувачем разом — так він рівномірно розійдеться по всій масі, а не осяде грудкою в одному місці пиріжка, де потім з'явиться дірка чи щільна пляма. Половину кедрових горіхів вмішують у тісто ще на цьому етапі — вони там печуться разом з коржем і дають легкий смак, решта йде зверху вже для вигляду й хрусткої текстури наприкінці.

Крем варять на жовтках, цукрі й борошні (або кукурудзяному крохмалі — різниці по смаку майже нема, крохмаль дає трохи прозорішу, глянцевішу текстуру). Молоко вливають гарячим, але тонкою цівкою, постійно збиваючи — це поступово підігріває жовтки, не даючи білку згорнутися раптово. Якщо лити молоко одним махом, вийде яєчна каша замість крему: температурний шок згортає білок миттєво і нерівномірно.

Далі суміш варять до загустіння на вогні, що не більший за середній — тут орієнтир не час, а зміна консистенції: крем перестає бути рідким і починає тягнутись за ложкою, залишаючи слід на дні каструлі. Постійне помішування запобігає пригорянню дна, де температура завжди вища, ніж у товщі маси.

Родзинки замочують у вінсанто заздалегідь, щоб вони встигли набрати вологу й аромат солодкого вина, а не залишились сухими камінцями в кремі. Якщо вінсанто немає — підійде будь-яке солодке десертне вино або навіть ром з невеликою кількістю цукру, головне — щоб родзинки встигли напитися рідини хоча б за годину-дві до того, як підуть у крем.

Випікають пиріг при температурі, що дає рівномірне пропікання тіста без пересушування верху — 38 хвилин тут орієнтир, а не закон: дивіться на колір верхнього шару тіста й на те, як пиріг тримає форму при легкому дотику. Готовність у такому пирозі визначати важче, ніж у простому бісквіті, бо середина прогрівається повільніше через шар крему — краще дати трохи більше часу, ніж ризикувати сирим центром.

Ще від Inès Lambert

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu