Фото від ШІПінолата
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 180 г Вершкове масло
- 100 г Цукор
- 3 од. Яйця
- 180 г Борошно
- 0,5 од. Розпушувач
- 50 г Кедровий горіх
- цукрова пудра за смаком
- 3 од. яєчні жовтки
- 100 г Цукор
- 30 г Борошно або кукурудзяний крохмаль
- 500 мл Молоко
- 50 г Родзинки замочені у вінсанто
Кроки
Збийте яєчні жовтки з цукром і борошном, влийте тонкою цівкою гарячого молока.
Перелийте суміш у каструльку і варіть на вогні до загустіння, постійно помішуючи.
Зніміть з вогню, додайте замочені у вінсанто родзинки і охолодіть крем.
З'єднайте вершкове масло кімнатної температури з цукром і збивайте до однорідної маси.
Додавайте яйця по одному, чекаючи повного з'єднання кожного.
Просійте борошно з розпушувачем і додайте до суміші разом з частиною кедрових горіхів.
Змастіть маслом круглу форму діаметром 22-24 см і викладіть половину тіста.
Розподіліть охолоджений крем зверху і накрийте другою половиною тіста кондитерським мішком колами.
Прикрасьте рештою кедрових горіхів, рівномірно розподіливши по поверхні.
Випікайте при 180 градусах.
38 хвОхолодіть і притрусіть цукровою пудрою.
Пінолата — це тосканський пиріг, де звичайний масляний бісквіт ділять навпіл начинкою з заварного крему, а зверху тільки кедрові
горіхи, без жодного крему напоказ. Назва від pinoli — кедрові горішки, і це вся інтрига страви: скромний на вигляд корж, а всередині — вершковий сюрприз з
родзинками, напоєними вінсанто.
Складність тут не в тісті й не в духовці — вона у кремі. Заварний крем на
жовтках — це хімія, а не магія:
борошно чи крохмаль тримають вологу, не даючи
яйцю згорнутися в грудки, коли воно зустрічається з гарячим
молоком. Зробите все правильно — крем стане гладким, як атлас. Поквапитесь — отримаєте яєчню з запахом ванілі.
Вийде, якщо ви навчите себе терпіти дві речі: лити молоко тонко і постійно крутити ложкою, не відвертаючись ні на секунду. Не вийде, якщо кинете це на півдорозі «бо начебто вже густо» — густота приходить раптово, і секунда зволікання коштує текстури.
Друга точка ризику — верхній шар тіста. Його кладуть мішком, колами, а не розмазують рукою, бо тісто м'яке і крем під ним провалиться при найменшому натиску. Зробите акуратно — корж тримає форму. Притиснете — крем вилізе боками ще в духовці.
Масло для бісквіта мусить бути кімнатної температури — не розтоплене, не холодне з холодильника. Холодне масло не вбере повітря при збиванні з цукром, і тісто вийде щільним, як замазка. Розтоплене — втратить структуру, яка тримає бульбашки повітря, і бісквіт осяде. Правило просте: якщо масло легко продавлюється пальцем і не тече — воно готове.
Яйця додають по одному й чекають, поки кожне повністю з'єднається з масляною основою, перш ніж кидати наступне. Якщо вилити всі три одразу, маса розшарується — масло й яйце не змішаються, а розійдуться, і тісто вже не стане однорідним, скільки не збивайте. Це не забобон, а хімія емульсії: жир і вода з'єднуються поступово, а не натовпом.
Борошно просійте з
розпушувачем разом — так він рівномірно розійдеться по всій масі, а не осяде грудкою в одному місці пиріжка, де потім з'явиться дірка чи щільна пляма. Половину кедрових
горіхів вмішують у тісто ще на цьому етапі — вони там печуться разом з коржем і дають легкий смак, решта йде зверху вже для вигляду й хрусткої текстури наприкінці.
Крем варять на
жовтках, цукрі й борошні (або кукурудзяному крохмалі — різниці по смаку майже нема, крохмаль дає трохи прозорішу, глянцевішу текстуру).
Молоко вливають гарячим, але тонкою цівкою, постійно збиваючи — це поступово підігріває жовтки, не даючи білку згорнутися раптово. Якщо лити молоко одним махом, вийде яєчна каша замість крему: температурний шок згортає білок миттєво і нерівномірно.
Далі суміш варять до загустіння на вогні, що не більший за середній — тут орієнтир не час, а зміна консистенції: крем перестає бути рідким і починає тягнутись за ложкою, залишаючи слід на дні каструлі. Постійне помішування запобігає пригорянню дна, де температура завжди вища, ніж у товщі маси.
Родзинки замочують у вінсанто заздалегідь, щоб вони встигли набрати вологу й аромат солодкого вина, а не залишились сухими камінцями в кремі. Якщо вінсанто немає — підійде будь-яке солодке десертне вино або навіть ром з невеликою кількістю цукру, головне — щоб родзинки встигли напитися рідини хоча б за годину-дві до того, як підуть у крем.
Випікають пиріг при температурі, що дає рівномірне пропікання тіста без пересушування верху — 38 хвилин тут орієнтир, а не закон: дивіться на колір верхнього шару тіста й на те, як пиріг тримає форму при легкому дотику. Готовність у такому пирозі визначати важче, ніж у простому бісквіті, бо середина прогрівається повільніше через шар крему — краще дати трохи більше часу, ніж ризикувати сирим центром.
Ще від Inès Lambert
·