Фото від ШІКруасани-піца
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- Томатна паста за смаком
- Моцарела за смаком
- Шинка за смаком
- Орегано за смаком
- 1 од. Яєчний жовток
Кроки
Розгортаємо листкове тісто бездріжджове і розрізаємо його на 4 трикутники ножом чи кулінарним колесом.
На кожен трикутник викладаємо томатну пасату, моцарелу і шинку за смаком, розподіляючи рівномірно.
Присипаємо орегано і скручуємо тісто в круасан з ширшого краю, добре защипуючи кінці.
Викладаємо круасани на деко з пергаментним папером.
Змащуємо кожен круасан яєчним жовтком і додаємо ще трохи томатної пасати зверху.
Присипаємо орегано і ставимо в розігріту до 180°C духовку з конвекцією.
20 хвПодаємо круасани-піцу гарячими.
Це піца, яка вдягнулась у круасан — та ж ідея: 
тісто, томат, сир, начинка, тільки форма зручніша для руки, а не для тарілки. Беремо готове листкове бездріжджове тісто, тому що тут важливо не підняття, а шаруватість: при випіканні волога між шарами перетворюється на пару, і шари розходяться, стають крихкими й ламкими. Якщо тісто дріжджове — буде просто булка з начинкою, теж непогано, але вже не круасан.
Дехто скаже — а чому не додати більше соусу, щоб смачніше? Ні, бо листкове тісто не терпить багато вологи: зайва рідина не випарується вся за той час, поки тісто пропечеться, і всередині замість хрусткої шаруватості буде мокра розмокла маса. Соус — тонким шаром, і це не жадібність, а розрахунок.
Вийде — якщо тісто добре защипнути з широкого краю і начинку не переборщити. Не вийде — якщо начинки занадто багато або шви розійшлися: сир витече, соус підгорить на пергаменті, і замість круасана отримаєте плоску пляму. Найкритичніший момент тут не духовка, а момент загортання.
Листкове тісто бездріжджове беріть готове — робити його вдома для цього рецепта сенсу нема, бо весь ефект тут не у смаку тіста, а в його структурі: тонкі шари масла й муки, які при нагріванні розходяться, утворюючи ту саму хрустку ламкість. Розморожуйте в холодильнику, а не на столі: тепла кухня розм'якшує масло між шарами раніше часу, і тоді шаруватість злипається в одну щільну коржину ще до духовки.
Томатна 
паста чи пасата — тут головне не марка, а густота. Якщо паста рідка, як сік, краще трохи підварити її на сковороді, поки не загусне: зайва волога — ворог шаруватого тіста, про це вже казали. Орієнтир — паста має лежати на тісті, а не розтікатися.
Моцарела — сир із власною вологою, тому за кількістю не жадничайте, але й не кладіть пригорщами: вона плавиться швидко й за 20 хвилин встигає і розтопитися, і трохи підсохнути по краях, що й дає той апетитний рудий відбиток на поверхні. Якщо моцарели немає — беріть будь-який сир, що тягнеться при нагріванні й не пускає багато олії; твердий сухий сир типу пармезану сюди не підійде, він просто запечеться скоринкою, а не розтечеться.
Шинка — звичайна варена чи шинка-прошутто, залежно що є в холодильнику. Тонко наріжте: товсті шматки не встигнуть прогрітися рівномірно за той короткий час, поки тісто доходить до готовності.
Орегано — сушена трава, яка розкриває свій аромат саме від тепла, тому його сипимо і всередину, і зверху: усередині він ароматизує сир і соус, зверху — утворює той самий «італійський» запах скоринки. Заміна проста — будь-яка суміш італійських трав, яка у вас є.
Жовток для змазки — не просто для блиску. При 180°C білок у жовтку згортається й утворює тонку золотисто-руду плівку, яка робить поверхню апетитною і трохи глянцевою. Якщо жовтка немає, можна обійтися і без нього — просто поверхня буде бліднішою, не таке вже й горе.
Готовність перевіряйте не хвилинами, а оком: тісто має підрум'янитися до золотисто-рудого кольору і трохи піднятися шарами, сир — пухирцями й легкою рум'яністю. 20 хвилин — це нижня межа, бо кожна духовка бреше по-своєму: у когось конвекція сильніша, у когось деко тонше. Дивіться на колір, а не на таймер.
Ще від Luca Martelli
·