Фото від ШІБабка на воді
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 375 мл Вода
- 230 г Цукор
- 300 г Борошно
- 60 г Картопляний крохмаль
- 75 г Рослинна олія арахісова або соняшникова
- 1 ч. л. Екстракт ванілі або лимонний чи мигдальний екстракт
- 1 од. Лимонна цедра
- 16 г Розпушувач
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
Розчиніть цукор у воді кімнатної температури, ретельно перемішуючи, поки він повністю не розчиниться.
Додайте рослинну олію, екстракт ванілі та терту цедру лимона або апельсина.
В окремій мисці просійте й перемішайте борошно, картопляний крохмаль і розпушувач.
Поступово введіть рідку суміш у сухі інгредієнти, ретельно перемішуючи до отримання гладкого й однорідного тіста.
Розігрійте духовку до 180 градусів у режимі конвекції.
10 хвЗмажте олією або застеліть пергаментом форму для бабки діаметром 22 см, вилийте тісто.
Випікайте приблизно 40 хвилин до готовності (перевіряйте дерев'яною шпажкою).
40 хвОхолодіть готову бабку повністю в формі, потім вийміть та посипте цукровою пудрою.
Бабка на 
воді — це той дивний випадок, коли назва бреше: ніякого молока, ніяких яєць, а вийде пухко й вологувато, як і належить справжній бабці. Секрет не в хитрощах, а в пропорції: 
крохмаль поруч із 
борошном тримає м'якуш ніжним навіть без яєчного білка, який зазвичай цю роботу й виконує.
Головне рішення тут ухвалюється ще до духовки — на етапі «розчиніть 
цукор у воді». Якщо полінуватися і розмішати абияк, цукор потім розтане вже в тісті нерівномірно, і ви отримаєте місцями щільніші, карамелізовані острівці. Розчинився повністю, прозоро — тоді й солодкість, і вологість розійдуться по тісту рівно.
Вийде чи ні — вирішує шпажка, а не годинник на духовці. Сорок хвилин — це орієнтир, не вирок: у чиїйсь духовці бабка дійде швидше, у чиїйсь довше, бо конвекція конвекції різниця. Чиста шпажка — готово, волога з тістом на ній — ще стоїть.
Для шести людей форми на 22 см вистачить з гаком, ще й сусідці лишиться на чай.
Борошно тут не головне — головне крохмаль, і то картопляний, а не кукурудзяний: він дає м'якушу ту саму легку тягучість, через яку бабка не кришиться, а ріжеться стрічкою. Якщо картопляного під рукою нема — кукурудзяний теж спрацює, просто текстура вийде трохи інакша, не така шовковиста.
Олія — критерій простий: будь-яка рослинна, без власного смаку й запаху, щоб не перебивала 
цедру. Арахісова чи соняшникова — варіант за замовчуванням, тому що дешеві й нейтральні. Оливкову сюди не треба, вона своїм характером заб'є весь десерт.
Розпушувач у такій кількості — не помилка друку. Тісто без яєць не має куди спертися, і весь підйом тут повністю на його совісті. Тому просіювати його разом із борошном і крохмалем — не формальність для краси, а спосіб розподілити його рівномірно, щоб бабка не піднялася горбом з одного боку.
Дехто каже — духовку треба розігрівати разом із формою, щоб тісто одразу "схопилося" знизу. Ні, бо тут тісто рідке й без яєчної структури, йому важливіше рівномірно прогрітися з усіх боків у вже стабільній температурі, а не отримати різкий удар жару знизу — інакше низ стане щільним раніше, ніж підніметься верх.
Цукрова 
пудра наприкінці — не прикраса, а рятівний засіб для ока: бабка на воді виходить блідішою, ніж на молоці й яйцях, бо нема чого карамелізуватися й давати той глибокий колір скоринки. Пудра просто чесно каже оку те, що смак і так підтвердить.
Охолоджувати в формі до кінця — це терпіння, яке й тут складник смаку. Тепла бабка з такою ніжною структурою просяде чи обламається на краях, якщо її вийняти раніше часу. Почекали — отримали рівний зріз, не почекали — отримали прикрі вибачення перед гостями.
Ще від Tomás Ferreira
·