Фото від ШІПудинг з абрикосів
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Абрикоси вимити, видалити кісточки і нарізати невеликими шматочками. Викласти в каструлю з акацієвим медом і щіпкою солі, готувати кілька хвилин.
Додати агар-агар і варити ще 10 хвилин.
10 хвПерекласти суміш у миску і збити зануреним блендером до однорідного гладкого пюре.
Розлити пюре по формочках для пудингу і дати охолонути за кімнатної температури.
Охололі пудинги поставити в холодильник мінімум на 2 години, щоб застигли.
120 хвОбсмажити кунжут на сковороді 2-3 хвилини, постійно помішуючи, доки не підрум'яниться і не почне потріскувати.
3 хвУ невеликій каструльці змішати воду з цукром і карамелізувати на повільному вогні.
Змішати карамель з обсмаженим кунжутом і викласти суміш на аркуш паперу для випічки.
Накрити ще одним аркушем паперу для випічки і розкачати качалкою до товщини приблизно 4 мм.
Дати повністю охолонути за кімнатної температури, поки не затвердіє.
Подавати пудинги на окремих десертних тарілочках, прикрасивши йогуртом та кунжутовим крокантом.
Пудинг з 
абрикосів — це не желе з магазину і не запіканка, а десерт, що тримається формою завдяки агар-агару, а смак тримається на стиглості самого абрикоса. Тут головна розвилка — не скільки хвилин варити, а які абрикоси у вас в руках: переспілі й м'які дадуть густе солодке пюре, тверді й кислуваті — пюре ріденьке і з кислинкою, яку потім доведеться виправляти 
медом на око, а не за рецептом.
Вийде чи ні — вирішує застигання. Агар-агар, на відміну від желатину, не прощає недоварювання: якщо не довести суміш до кипіння хоч на хвилину, він не розкриється і пудинг лишиться рідким, скільки його в холодильнику не тримай. А ще агар застигає вже за кімнатної температури, не чекаючи холодильника — і це не ваша помилка, якщо побачите, що маса схоплюється прямо на столі, поки остигає.
Друга половина страви — кунжутний крокант — живе своїм життям і нічим не ризикує, крім одного: карамель любить тишу і не любить метушні. Доки 
цукор не розпуститься і не підрум'яниться сам, рукою туди краще не лізти.
Дехто каже — чим довше варити абрикоси, тим смачніший пудинг. Ні, бо довге варіння випарює воду і концентрує кислоту, а не солодкість: смак стає різкішим, а не глибшим. Абрикосам треба рівно стільки вогню, щоб розм'якнути і віддати агару зручну рідку основу — решту домальовує мед.
Абрикоси — тут не наповнювач, а і смак, і структура одночасно. Беріть стиглі, навіть трохи перестиглі: тверді плоди варитимуться довше, а пюре з них вийде водянистим і менш ароматним. Якщо абрикосовий сезон минув, а заморожені — цілком робочий варіант, тільки дайте їм розтанути заздалегідь і злийте зайву рідину, інакше пюре буде рідшим, ніж треба, і агару доведеться тягнути більше води.
Агар-агар — продукт із морських водоростей, і поводиться він інакше, ніж желатин із кісток: йому обов'язково потрібне коротке кипіння, щоб розчинитися й почати працювати, а застигає він уже за кімнатної температури, задовго до холодильника. Якщо агару вдома немає, желатином замінити можна, але механіка інша: желатин не кип'ятять, а розчиняють у теплій (не гарячій) рідині і дають застигнути тільки в холоді — і текстура вийде м'якша, менш щільна, ніж з агаром.
Акацієвий мед узятий не випадково — він рідкий і майже нейтральний за ароматом, тому не перебиває абрикос, а лише підсолоджує і трохи звʼязує кислинку. Будь-який світлий рідкий мед без вираженого власного запаху підійде так само; гречаний чи каштановий сюди не варто — вони самі хочуть бути головними.
Щіпка 
солі в солодкому — не дивацтво кухарів-модників, а старий прийом: сіль притлумлює зайву кислоту і витягує солодкість абрикоса назовні, працюючи як підсилювач смаку. Без неї пудинг не зіпсується, просто буде трохи пласкішим на смак.
Кунжут для кранчу треба обсмажувати на сухій сковороді без масла — тут важлива не стільки хвилина, скільки звук і колір: насінини починають потріскувати і темнішають до золотаво-горіхового, і щойно це почалося, знімайте, бо кунжут горить швидко і непомітно переходить у гіркоту.
Грецький 
йогурт у подачі — це противага солодкому: його кислинка і щільна текстура контрастують з гладким солодким пюре. Якщо грецького немає, беріть будь-який густий несолодкий йогурт без добавок — головне, щоб він тримав форму ложкою, а не розтікався по тарілці.
Ще від Luca Martelli
·