Фото від ШІПиріг з гарбуза та амаретті
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 250 г Гарбуз
- 100 г Печиво амаретті
- 3 од. Яйця
- 170 г Цукор
- 120 г Рослинна олія
- 210 г Борошно
- 16 г Розпушувач
Кроки
Подрібнимо гарбуз блендером, додамо рослинну олію і збиваємо до кремового пюре.
Збиваємо яйця з цукром міксером до отримання світлої й кремової маси.
Просієвши борошно, вводимо його частинами, додаємо розпушувач.
Вливаємо гарбузове пюре і добре вимішуємо.
Подрібнюємо печиво амаретті до крихти і додаємо до тіста, перемішуємо.
Виливаємо тісто у змащену форму діаметром 22 см.
Випікаємо в розігрітій до 170 °C духовці з конвекцією.
50 хвПеревіряємо готовність дерев'яною шпажкою.
Гарбузовий пиріг — це, по суті, бісквітна технологія, тільки замість збитих 
білків тут об'єм дає інший прийом: яйця з цукром збиваються в світлу піну, а гарбузове пюре працює як вологий, трохи крохмалистий наповнювач. 
Амаретті тут не прикраса — це мигдальне печиво з гірчинкою, і воно вирішує головну проблему гарбузових пирогів: без нього 
гарбуз дає смак "ніякий", солодкувато-овочевий, а з мигдальною крихтою з'являється глибина, яка тримає весь пиріг.
Вийде чи ні — залежить не від духовки, а від двох речей: наскільки сухе вийшло гарбузове пюре і наскільки ви терплячі зі шпажкою в кінці. Гарбуз буває водянистий, буває густий — і 50 хвилин із рецепта це орієнтир для середнього випадку, не присяга.
Дехто вважає, що пиріг з гарбуза мусить бути прянимо-осіннім, з кориці та гвоздики на пів кухні. Ні, не мусить — тут працює інший принцип: мигдальна гіркота амаретті замінює прянощі, дає той самий ефект "не просто солодко", тільки тонше.
Гарбуз подрібнюють із 
олією одразу разом — і це не примха, а механіка: олія обволікає клітковину гарбуза, не дає пюре розшаруватися й водянитись у тісті. Беріть гарбуз стиглий, щільний, не той, що пустив сік при нарізанні — зайва волога тут ворог, вона потім проситиметься назовні вже в печі, і середина пропікається довше, ніж краї.
Яйця з цукром збивають до світлої кремової маси не заради краси, а заради бульбашок: саме це повітря, вбите в суміш, і піднімає пиріг разом із 
розпушувачем, бо у тесті без збитих білків окремо своєї підйомної сили майже немає. Якщо збити абияк, за хвилину — пиріг вийде щільний, як запіканка, а не пухкий.
Борошно просівають і вводять частинами — це проти грудок і проти того, щоб тісто "сіло": різке борошно, всипане разом, вбиває частину повітря, яке ви щойно збили. Розпушувач додають саме з борошном, а не окремо в пюре — йому потрібне сухе середовище, щоб не почав працювати завчасно просто в мисці.
Амаретті подрібнюють до крихти, а не в пил — потрібна текстура, легка хрусткість усередині м'якого тіста, інакше сенсу від них лишається тільки присмак. Якщо амаретті немає — шукайте заміну за принципом, а не за назвою: будь-яке сухе мигдальне печиво з гіркотою, на крайній випадок — звичайне печиво плюс жменя товчених абрикосових кісточок чи гіркого мигдалю, якщо він у вас є.
Олія в рецепті — будь-яка рослинна без власного запаху, соняшникова рафінована підійде так само, як і будь-яка нейтральна; олія з характером (нерафінована, горіхова) переб'є гарбуз і амаретті, а не доповнить.
170 °C з конвекцією — це температура, за якої тісто встигає рівномірно піднятися до того, як скоринка зверху стане твердою і заблокує подальший ріст; без конвекції у звичайній духовці малого квартирного розміру верх і боки прогріваються швидше за центр, тож орієнтуйтесь не на хвилини, а на шпажку: вона має вийти сухою, без вологого тіста на ній, а не обов'язково ідеально чистою — трохи крихт амаретті на ній це нормально.
Ще від Luca Martelli
·