Кіноа з індичкою й овочами
Інгредієнти
- 120 г Кіноа промита до зникнення піни
- 240 мл Вода
- 250 г Фарш індичий
- 1 од. Морква кубиками
- 1 од. Болгарський перець кубиками
- 1 ст. л. Соняшникова олія
- за смаком Сіль
- за смаком Паприка
Кроки
Кіноа викласти у форму, зверху нарізані кубиками овочі, збризнути олією.
Фарш посолити, посипати паприкою, розламати шматочками поверх, залити окропом.
Накрити форму фольгою.
Поставити форму в духовку, 200 °C, 40 хв.
40 хвДістати форму з духовки, перевірити: фарш до 74 °C усередині.
Перемішати.
Це страва для тих, у кого одна форма, одна духовка і небажання мити зайвий посуд. 
Кіноа й 
фарш готуються одночасно, в одній ємності, але не однаково — крупа внизу приймає 
окріп першою, овочі лежать поверх неї, а фарш нагорі накритий фольгою і доходить парою, а не прямим жаром. Це не запіканка і не плов, а щось середнє: закритий спосіб готування, де вода перетворюється на пару і варить усе зсередини форми, а не ззовні духовки.
Вийде чи ні — залежить від двох речей. Перша: чи щільно лежить фольга. Якщо пара тікає з країв, частина окропу піде в повітря духовки замість того, щоб ввібратися в кіноа, і крупа лишиться твердуватою. Друга: чи перевіряєте ви фарш термометром, а не на око. М'ясний фарш з птиці — це не стейк, де рум'яна скоринка каже вам «готово». Тут скоринки взагалі не буде, і це нормально, бо спосіб готування — пара, а не жар.
Якщо колись робили кашу в горщику під кришкою в духовці — принцип той самий, тільки замість кришки тут фольга, а замість горщика — звичайна форма для запікання. Жодної екзотики, просто логіка закритого простору.
Кіноа промивають не для краси, а щоб зняти сапоніни — природну гіркувату оболонку, якою зерно захищається від комах. Вона миється погано, тому воду змінюють, доки піна не зникне. Пропустите цей крок — отримаєте легку гіркоту й мильний присмак, непомітний окремо, але відчутний у готовій страві, бо тут немає соусу, який це замаскує.
Співвідношення крупи й окропу тут 1 до 2 — це не випадковість, а те, скільки рідини кіноа фізично здатна вбрати, набухаючи. Окріп, а не холодна вода, важливий тому, що форма одразу їде в розігріту духовку: холодна рідина забере частину тепла на себе, і крупа почне варитися пізніше, ніж фарш нагорі встигне дійти до небезпечної для птиці зони температур. Окріп вирівнює старт.
Порядок шарів — не естетика, а фізика пари. Кіноа лежить унизу, бо приймає рідину найдовше і найповільніше. Овочі — посередині, вони частково тушкуються в парі, частково віддають власний сік униз, у крупу. Фарш — зверху, бо саме туди найлегше дістати термометром, і саме йому потрібна волога зверху, а не знизу: піднявшись парою, вона огортає м'ясо, не даючи йому підсохнути за 40 хвилин у духовці на 200 градусах. Дехто каже — фарш у духовці завжди пересихає. Ні, якщо він готується під фольгою в парі, а не відкритим жаром: суха духовка висушує поверхню, волога пара — ні.
200 градусів тут — не температура смаження, а температура, за якої вода під фольгою активно википає в пару й підтримує тиск усередині форми. Скоринки на фарші не буде ніколи, і не повинно бути: це не той спосіб готування. Якщо хочете скоринку — доведеться зняти фольгу в кінці і дати ще кілька хвилин під відкритим жаром, але це вже інший рецепт.
74 градуси всередині фаршу — не прикмета, а санітарний поріг для птиці, при якому гинуть патогени, властиві саме курці й індичці. Для яловичого чи баранячого фаршу ця цифра була б нижчою, але тут індичка, і термометр не бреше там, де очі можуть обманути — колір м'яса всередині грудки не завжди видає готовність так чітко, як у котлеті з яловичини.
Морква й 
перець тут не принципові — критерій заміни простий: беріть овочі, які готові віддати воду в пару за ті ж 40 хвилин і не розваляться до каші. Цукіні чи заморожена суміш підійдуть, лишень зважте, що вони пустять більше вологи, і кіноа внизу стане соковитішою, майже як плов. 
Олія — будь-яка без власного запаху, звичайна соняшникова рафінована годиться якнайкраще: тут і так достатньо смаку від 
паприки й соку овочів, зайвий аромат олії тільки заважатиме.
Ще від Ovenstein