Фото від ШІРулет «Ред велвет»
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Яйця
- 110 г Цукор
- 120 г Борошно просіяне
- 50 г Вершкове масло розтоплене
- 1 ст. л. Какао-порошок просіяний
- 1 ч. л. Харчовий барвник, червоний червоний
- 1 ч. л. Екстракт ванілі
- 1 ч. л. Розпушувач просіяний
- 200 мл Вершки охолоджені
- 50 г Цукрова пудра
- 250 г Вершковий сир
Кроки
З'єднуємо яйця з цукром і збиваємо міксером, доки маса не стане світлою, однорідною і пишною.
10 хвДодаємо червоний харчовий барвник і продовжуємо збивати.
Поступово додаємо просіяне борошно.
Додаємо какао-порошок, ванільну есенцію, розпушувач і розтоплене вершкове масло.
Виливаємо тісто на деко, застелене пергаментним папером, розрівнюємо прямокутною формою.
Випікаємо при 180 градусах.
12 хвПеревертаємо бісквіт на пергамент, знімаємо папір і скручуємо в рулет.
Даємо рулету охолонути.
Збиваємо охолоджені вершки з цукровою пудрою, додаємо вершковий сир і вимішуємо до однорідності.
Розгортаємо рулет і наповнюємо кремом.
Знову скручуємо рулет і залишаємо в холодильнику для застигання.
30 хвПрикрашаємо цукровою пудрою, нарізаємо скибками і подаємо.
Red Velvet — це не "торт із харчовим барвником", хоч так і здається з першого погляду. Червоний колір колись давали не барвники, а хімічна реакція 
какао з кислим молоком чи оцтом — какао ставало рудувато-червоним. Зараз простіше капнути барвника, і вийде те саме видовище без хімії. Але суть страви не в кольорі, а в тонкому бісквіті, який треба згорнути в рулет, поки він теплий і гнучкий, бо холодний бісквіт — це вже не рулет, а битий посуд.
Вирішує тут одне: чи встигнете скрутити корж, доки він теплий. Яєчно-цукрова маса, збита до пишної світлої піни, тримає в собі повітря — це єдине, що підіймає тісто без дріжджів і зайвого 
розпушувача. Збили погано — корж вийде тонкий і гумовий, при скручуванні трісне, бо немає того повітряного каркасу, що дає йому гнучкість.
Температура й час тут — орієнтир, не закон. Бісквіт тонкий, тож пропечеться швидко, а чи готовий він — дивіться не на годинник, а на поверхню: вона має стати сухою на дотик і трохи пружною, щоб палець не лишав вологого сліду. Передержите — пересохне і при скручуванні теж лусне, якраз там, де найбільше хотілося б цілого рулету.
Крем тут не для смаку "взагалі", а для контрасту: кислуватий вершковий 
сир проти солодкого шоколадного бісквіта. Якщо зробити його занадто рідким, він потече з рулету ще в холодильнику, і скибка на тарілці буде не рулетом, а калюжею з коржем.
Яйця з цукром — це той самий механізм, що тримає будь-який бісквіт без дріжджів: бульбашки повітря, вбиті в масу міксером, під час випічки розширюються від тепла і фіксуються 
борошном, яке встигає "схопитися" навколо них. Збивайте до стану, коли маса стає світлою, густою і тягнеться стрічкою, а не ллється водою — це і є ознака, що повітря вбито достатньо.
Барвник додають після яєць і цукру, а не раніше, тому що в піняву масу він розподіляється рівномірно, без плям. Якщо барвника під рукою немає — не біда, какао й без нього дасть шоколадний колір, просто не буде того яскравого видовища, через яке десерт і впізнають.
Борошно просіяне — і це не забаганка, а спосіб уникнути грудок і зайвої ваги в тісті: просіяне борошно вбирає повітря і з'єднується з яєчною масою м'якше, без грубого вимішування, яке вибило б із тіста ту саму піну, яку щойно збили. Какао теж просіюють з тієї ж причини — щоб не лишало темних крупинок у світлому тісті.
Розтоплене 
масло вводять в останню черзі, бо жир важчий за повітряні бульбашки і, потрапивши в тісто зарано чи грубо, просідає масу. Якщо масла немає — будь-яка нейтральна олія без власного запаху впорається так само, хоч смак буде трохи іншим: масло додає присмак, якого олія не дає.
Деко застилають пергаментом не для краси, а щоб корж знявся цілим: папір не дає тонкому бісквіту прилипнути й порватися при перевертанні. Скручуйте одразу, теплим, бо саме тепле тісто ще пластичне — холодне вже тримає форму і ламається замість того, щоб згинатися.
Вершки збивайте охолодженими — тільки холодні жирні вершки тримають форму піни, теплі просто розтечуться. Вершковий сир вводьте вже в готову збиту масу і перемішуйте до однорідності, без зайвого збивання: перебити крем із сиром — і він стане рідким, а тоді вже ніякий холодильник його не врятує.
Ще від Inès Lambert
·